Садовничий Євген Валентинович

Євге́н Валенти́нович Садо́вничий (10 вересня 1992(19920910), Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область — 6 серпня 2016, Кримське (Сєвєродонецький район), Луганська область) — молодший сержант Збройних сил України, сержант роти матеріального забезпечення 9 роти 3 батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, учасник російсько-української війни.

Садовничий Євген Валентинович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	10 вересня 1992(1992-09-10) Дніпродзержинськ
Смерть	6 серпня 2016(2016-08-06) (23 роки) Кримське
Псевдо	«Бармен»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Піски Бої за Бахмутку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Садовничий.

Життєпис

Народився 1992 року у місті Дніпродзержинськ. У віці двох років залишився без батьків, його з братом виховували дідусь та бабуся - мешканці села Рокитного. Після закінчення школи у 2008 році навчався у кременчуцькому ВПТУ № 7 за спеціальністю «маляр-штукатур»;

За словами директора ВПУ №7 М.Г. Несена, Євген залишив після себе пам'ять: разом з нині покійним вчителем зробили ремонт в приміщенні нинішнього кабінету-музею Другої світової війни та Голокосту.

Згодом обрав професію бармена, поїхав до Києва, де працював у ресторані.

У червні 2015 року пішов на військову службу за контрактом; молодший сержант, сержант роти з матеріального забезпечення, 9-та рота 3-го батальйону 93-тя окрема механізована бригада. Брав участь у боях за Піски^[1]. Мріяв відкрити свій ресторан — та назвати його на честь загиблого командира «Оса».

6 серпня 2016-го загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) внаслідок підриву на фугасі під час виконання бойового завдання — бійці проводили рекогносцировку переднього краю. Від вибуху «Бармен» і «Мультик» загинули на місці, «Тарік» помер у машині «швидкої», ще один боєць зазнав поранення.

Похований у селі Рокитне (Кременчуцький район).

Без Євгена лишилися бабуся, тітки, двоюрідні брат та сестра.

Нагороди

• указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2][3].
• відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції» (грудень 2017; посмертно)^[4].

Вшанування пам'яті

• 27 вересня 2017 року на Стіні Пам’яті Вищого професійного училища №7 встановлена меморіальна дошка випускникам М.Вашурі, Д.Мовчану, Є.Садовничому^[5].