Сабанеєв Іван Васильович

Іван Васильович Сабанеєв (рос. Иван Васильевич Сабанеев; 30 січня 1772^[1] — 25 серпня 1829, Дрезден) — російський воєначальник, генерал від інфантерії з роду Сабанеєвих.

Іван Васильович Сабанеєв
рос. Иван Васильевич Сабанеев
Народження	1770
Смерть	25 серпня 1829(1829-08-25) Дрезден, Німецький союз
Поховання	Перший Християнський цвинтар
Країна	Російська імперія
Звання	генерал від інфантерії
Командування	Q4028497? і Q4030681?
Війни / битви	Російсько-турецька війна, Наполеонівські війни, Italian Campaign of Suvorovd, Swiss Campaign of Suvorovd, Битва під Фрідландом, Російсько-шведська війна, Російсько-турецька війна 1806—1812, Битва на Березині, Битва при Бауцені, Битва під Кульмом, Дрезденська битва і Битва під Лейпцигом 1813
Рід	Q4403431?
Нагороди

Життєпис

Брав участь у 2-й російсько-турецькій війні (1787-1791), штурмі Праги (1794), італійському та швейцарському походах Суворова. Важко поранений у Мутенській долині, його відправили до Франції, де він вивчив розсипний лад, який потім впровадив у російську армію.^[2]

У 1803 році командував 12-м єгерським полком на Кубані, відзначився в кампанії 1807 року проти Наполеона та у війні зі шведами (1808-1809). Нагороджений орденами Св. Георгія 4 (1809) і 3 класу (1809). У 1810-1811 роках брав участь у турецькій війні та кампаніях 1812-1814 років. У 1815 році блокував Мец і очистив Вогезські гори від ворога.^[3][4]

Поранений 4 рази, після повернення в Росію командував 6-м корпусом 2-ї армії. У січні 1822 року розслідував події в Кишиневі, проявивши жорстокість у покаранні солдатів. Познайомився з Пушкіним, чия думка про нього змінилася. У грудні 1823 року призначений генералом від інфантерії. З 1816 року жив в Одесі, зробив багато для доброустрою міста і розвитку курортів. Помер у Дрездені, похований в Одесі. Від другого шлюбу дітей не мав.^[5]

Нагороди

• 2 серпня 1809: Орден Святого Георгія 4 класу
• 24 листопада 1809: Орден Святого Георгія 3 класу

Література

• Сабанеев, Иван Васильевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Колюбакин Б. Сабанеев, Иван Васильевич // Русский биографический словарь : в 25 томах. — СПб. —М., 1896—1918.
• Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона Бонапарта в 1812—1815 гг. // Российский архив. История Отечества в свидетельствах и документах XVIII—XX вв. : Сборник. — М.: студия «ТРИТЭ» Н. Михалкова, 1996. — Т. VII. — С. 543. — ISSN 0869-20011. (Комм. А. А. Подмазо)

Примітки

1. Подмазо А.А. Сабанеев (Сабонеев) Иван Васильевич. Список генеральских чинов российской императорской армии и флота. Генералитет российской императорской армии и флота. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
2. Д.М. Милютин. История войны 1799 г. между Россией и Францией в царствование императора Павла I. Том 4, стр. 139. Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
3. Я.Н. Нерсесов. Гений войны Кутузов «Чтобы спасти Россию, надо сжечь Москву» Глава 32
4. Из литературного наследия В. Ф. Раевского. Воспоминания // Литературное наследие. Т.60.- М.: Изд-во АН СССР, 1954. — [Ч.] II. — Кн. 1. — С. 47.
5. Дневник Долгорукова // Звенья, IX.- 1951, С. 43—44, 130—131.

Посилання

• Ім'я на карті Одеси: Іван Васильович Сабанеєв. Отечество (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2007.