Loading AI tools
тип пудингу, готується на пару, традиційні солодощі на Різдво у Великій Британії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Різдвяний пудинг — це тип пудингу, який традиційно подають на Різдвяну вечерю у Великій Британії, Ірландії і в інших країнах, де він був принесений британськими емігрантами. Він має витоки в середньовічній Англії, і іноді відомий як сливовий пудинг або просто «пуд»,[1][2] хоча це може також стосуватися інших видів вареного пудинг з використанням сухофруктів. Незважаючи на назву «сливовий пудинг», пудинг не містить слив, а назва викликана вікторіанським використанням слова «слива» для родзинок.[3] Пудинг складається з багатьох сухофруктів, скріплених яйцями та курдючним салом, іноді змочених патокою або мелясою і приправлених алкоголем, корицею, мускатним горіхом, гвоздикою, імбиром і іншими спеціями. Пудинг, як правило, витримується протягом місяця або більше[4], або навіть протягом року; високий вміст алкоголю в пудингу запобігає його псуванню протягом цього часу.
 Цей різдвяний пудинг прикрашений skimmia, а не падубом | |
| Тип | пудинг |
|---|---|
| Походження | Велика Британія, Ірландія, Канада, Австралія, Нова Зеландія |
| Необхідні компоненти | цукор, меляса, сухофрукти, внутрішнє сало, спеції, алкоголь |
| Схожі страви | Панетоне, Пандоро, Штолен, Ваночка, Козонак, Керстстол, Фруктовий хліб, Бременський клабен, Олієбол |
Багато родин мають свої власні рецепти для різдвяного пудингу, деякі передаються з родини протягом кількох поколінь. Спільним для них те, що рецепт поєднує традиційно дорогі інгредієнти, наприклад, солодкі спеції, які так важливі в розвитку його характерно багатого аромату, і як правило, потребує використання курдючного сала. Він дуже темний на вигляд — майже чорний — завдяки використанню темних цукрів, чорної патоки в більшості рецептів, і довгому часу приготування. Суміш можна змочити соком цитрусових плодів, коньяком і іншим алкоголем (деякі рецепти вимагають темних сортів пива, таких як мілд, стаут або портер).
До XIX століття англійський різдвяний пудинг варився в пудинговій тканини, і часто подавався буханцем. За модою Вікторіанської епохи, тісто клали в миску, а потім пропарювали його, а після розпакування пудинг поміщали на таріль, прикрасивши зверху гілочкою гостролиста.
Початкове приготування страви зазвичай включає пропарювання протягом багатьох годин. Перед поданням пудинг розігрівали ще раз пропарюванням, і поливали теплий коньяком, який підпалювали.[5] Його їдять з твердим соусом, коньячним чи ромовим маслом, вершками, лимонним кремом, морозивом, заварним кремом або підсолодженим бешамелем, і іноді посипають цукровою пудрою.[6]
Один з рецептів пудингу часів Великої Депресії передбачав його приготування у день Різдва, а не тижні до того, як з традиційним пудингом, хоча його все одно варили або пропарювали. Враховуючи обмеженість ресурсів у бідних сімей під час депресії, цей рецепт використовує холодний чай для ароматизації замість бренді і не містить яєць.[7] Відповідно цей рецепт не такий важкий, як традиційний пудинг, і його досі готують австралійські родини.
Багато сімей зараз купують готові пудинги в магазинах; їх можна розігрівати в мікрохвильовій печі, що значно скорочує час подання на стіл.
Існує популярний міф про те, що асоціація пудинга з Різдвом має коріння в звичаї середньовічної Англії, що «пудинг повинен бути зроблений на 25-ту неділю після Трійці, щоб він був підготовлений з 13 інгредієнтів, які представляють Христа і 12 апостолів, і що кожен член сім'ї повинен розмішати його тісто у напрямку зі сходу на захід на честь волхвів та їх подорожі в цьому напрямку». Однак рецепти пудинга з'являються переважно, якщо не повністю, лише в XVII столітті і пізніше. Колекта (молитва) в неділю перед Адвентом з Книги спільних молитов церкви Англії, яка використовувалась для цієї неділі з XVI століття (і до цих пір використовується в традиційних церквах), починається зі слів:
Цей день став відомий як «зворушена неділя».[8][9]
Можливими предками різдвяного пудингу можуть бути несолодкі пудинги, такі як наведені у Harleian МС 279, crustades,[10] malaches вайт,[11] крем варений (вид перемішуваного заварного крема) і sippets. Різні інгредієнти і способи приготування з цих старих рецептів з'являються у ранніх рецептах сливових пудингів. Попередники пудинга часто містили м'ясо поруч з солодкими інгредієнтами, а до того, як пропарювати в тканині, інгредієнти могли бути засунуті в кишку або шлунок тварини — як шотландський хаггіс або ковбаски.[12]
Один з найбільш ранніх рецептів «сливового» пудингу наведений у книзі Мері Кеттілбі 1714 року «Колекція з більше трьохсот рецептів в кулінарії, фізиці і хірургії».[13]
В Англії існує поширений і абсолютно бездоказовий міф про те, що 1714 року король Георг I (іноді відомий як «пудинговий король») попросив, щоб «сливовий» пудинг подали як частину його королівського бенкету у його перше Різдво в Англії.[1]
У міру того, як методи консервування м'яса покращились в XVIII столітті, м'ясний елемент рубленого пирога та «сливового» потажа зменшувався, а солодкий елемент зростав. Люди почали додавати сушені фрукти і цукор, але лише у 1830-ті роки пудинг набув круглої форми, прикрашеної падубом, та складу з борошна, фруктів, сала, цукру і спецій. Початково, ймовірно, пов'язаний зі святом врожаю, він став атрибутом Різдва. Кухарка зі Східного Сассекса Еліза Актон перша назвала його «Різдвяний пудинг» в її книзі-бестселері 1845 р. «Сучасна кулінарія для приватних сімей».[14]
«Великою принадою» пудингу було те, що його не потрібно готувати в печі, якої не мали «більшість домогосподарств нижчих класів».[15]
Протягом усього колоніального періоду пудинг був символом єдності всієї Британської імперії. 1927 року Маркетингова Рада Імперії написала листа розпоряднику Королівського двору з проханням надати копію рецепта різдвяного пудинга, який готують для королівської сім'ї. Король та королева надали дозвіл на оприлюднення рецепту, а королівський шеф-кухар Андре Седар розкрив рецептуру.
Але до публікації рецепту Маркетинговій Раді довелося подолати дві проблеми: розмір і інгредієнти. По-перше, оригінальний рецепт був розрахований 40 осіб королівської родину і їх гостей. Рада переробила його на 8 осіб. По-друге, потрібно були змінити використовувані інгредієнти, щоб відображати ідеали Імперії. Походження кожного інгредієнта було ретельно зманіпульовано для залучення кожної з багатьох колоній Імперії.
Остаточний рецепт включав австралійську смородину, південноафриканські родзинки, канадські яблука, ямайський ром, англійське пиво, та інші інгредієнти з інших місць Імперії. Після затвердження інгредієнтів королівський рецепт був розісланий національним газетам і популярним жіночим журналам. Також його копії були надруковані та роздані безкоштовно. Рецепт мав феноменальний успіх.[16]
Звичай їсти пудинг був рознесений по багатьох частинах світу британськими колоністами. Це поширена страва в Ірландії, Австралії,[17] Новій Зеландії та Південній Африці тощо. В Північну Америку традиція їсти пудинг прибула до революції[18]: книга, які містила рецепт, — «Кулінарне мистецтво Вільямсбургу»[19] місіс Хелен Буллок була опублікована в США ще 1742 р. Серед інгредієнтів її рецепт включав фунт кожного виду сушених фруктів і цукру, плюс півфунта кожного виду цукатів (цитронові, апельсинові та лимонні), 1 пінту бренді та 12 яєць.
  |
Традиційно пудинги готували на або відразу після неділі, «останньої перед Адвентом», тобто чотири-п'ять тижнів до Різдва, і кожен в сім'ї, або, принаймні, кожна дитина, перемішувала суміш і загадувала при цьому бажання.
Звичайною практикою було включати маленькі срібні монети (срібний трипенсовик або шестипенсовик) в пудингову суміш, які зберігав той, у чий шматок вони потрапили[1], щоб мати багатство в наступному році.
Відомо, що до пудингу включали і інші сувеніри, такі як крихітна вилочка (на вдачу), срібний наперсток (на багатство) або якір (символізує тиху гавань).[1]
Після того як пудинг виймали з миску, прикрашали падубом, поливали бренді (або зрідка ромом) і підпалювали, пудинг традиційно подавали на стіл урочисто і зустрічали оплесками. У 1843 році Чарльз Діккенс описав сцену в Різдвяній історії:
«Місіс Кретчіт вийшла з кімнати сама — занадто знервована для свідків — щоб взяти пудинг і внести його… І ось! Багато пари! Пудинг витягається з мідної каструлі, яка пахне пральним днем. Причиною була тканина. Запах як їдальня та кондитерська по сусідству одна з одною, з пральнею по сусідству з ними. Це був пудинг. Через півхвилини місіс Кретчіт увійшла — розчервоніла, але гордовито посміхаючись — з пудингом, на вид як плямисте гарматне ядро, настільки жорсткий і твердий, охоплений вогнем від пів-пів-чверті підпаленого бренді, і прикрашений різдвяним падубом згори.»[20]
Різдвяні пудинги мають дуже гарну схоронність і багато родин зберігають один з Різдва, щоб з'їсти на інше свято пізніше в році, часто на Великдень. Констанс Спрай писала, що це не рідко робили пудинг на попереднє Різдво.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
