Remove ads
рівняння, що описує рух тіла по еліптичній орбіті в задачі двох тіл З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рівня́ння Ке́плера описує рух тіла по еліптичній орбіті в задачі двох тіл і має вигляд:
де — ексцентрична аномалія, — ексцентриситет орбіти, а — середня аномалія.
Вперше це рівняння отримав астроном Йоганн Кеплер у 1619 році. Відіграє значну роль у небесній механіці.
Рівняння Кеплера в класичній формі описує рух лише по еліптичних орбітах, тобто при . Рух по гіперболічних орбітах підкоряється гіперболічному рівняння Кеплера, схожому за формою з класичним. Рух по прямій лінії описує радіальне рівняння Кеплера. Нарешті, для опису руху по параболічній орбіті використовують рівняння Баркера. При орбіт не існує.
Розглянемо рух тіла по орбіті в полі іншого тіла. Знайдемо залежність положення тіла на орбіті від часу. З II закону Кеплера випливає, що
Тут — відстань від тіла до гравітуючого центра, — істинна аномалія — кут між напрямками на перицентр орбіти й на тіло, — добуток гравітаційної сталої на масу гравітуючого тіла, — велика піввісь орбіти. Звідси можна отримати залежність часу руху по орбіті від істинної аномалії:
Тут — час проходження через перицентр.
Подальше розв'язування задачі залежить від типу орбіти, по якій рухається тіло.
Рівняння еліпса в полярних координатах має вигляд
Тоді рівняння часу набуває вигляду
Для того, щоб взяти інтеграл вводять таку підстановку:
Величина E називається ексцентричною аномалією. Завдяки такій підстановці інтеграл легко береться. Виходить таке рівняння:
Величина є середньою кутовою швидкістю руху тіла по орбіті. В небесній механіці для цієї величини використовується термін середній рух. Добуток середнього руху на час називається середньою аномалією M. Ця величина являє собою кут, на який повернувся б радіус-вектор тіла, якби воно рухалося по коловій орбіті з радіусом, рівним великій півосі орбіти тіла.
Таким чином отримуємо рівняння Кеплера для еліптичного руху:
Рівняння гіперболи в полярних координатах має такий самий вигляд, як і рівняння еліпса. Отже, інтеграл виходить такий самий на вигляд. Однак, використовувати ексцентричну аномалію в цьому випадку не можна. Скористаємося параметричним поданням гіперболи: , . Тоді рівняння гіперболи набуває вигляду
а зв'язок між і
Завдяки такій підстановці інтеграл набуває такої ж форми, що й у випадку з еліптичною орбітою. Після проведення перетворень отримуємо гіперболічне рівняння Кеплера:
Величину називають гіперболічною ексцентричною аномалією. Оскільки , то останнє рівняння можна перетворити таким чином:
Звідси видно, що .
Рівняння параболи в полярних координатах має вигляд
де — відстань до перицентра. Другий закон Кеплера для випадку руху по параболічній траєкторії
Звідки одержуємо інтеграл, що визначає час руху
Вводимо універсальну тригонометричну заміну
і перетворюємо інтеграл
остаточно одержуємо
Останнє співвідношення відоме в небесній механіці як рівняння Баркера.
Радіальною називається орбіта, що являє собою пряму лінію, яка проходить через притягальний центр. У цьому випадку вектор швидкості спрямований уздовж траєкторії і трансверсальна складова відсутня[1], отже
Зв'язок між положенням тіла на орбіті і часом знайдемо з енергетичних міркувань
— інтеграл енергії. Звідси маємо диференціальне рівняння
Розділяючи змінні в цьому рівнянні, приходимо до інтегралу
спосіб обчислення якого визначається знаком константи . Виділяють три випадки
Відповідає випадку, коли повна механічна енергія тіла від'ємна, і, віддалившись на деяку найбільшу відстань, від притягального центра, воно почне рухатися у зворотному напрямі. Це аналогічно руху по еліптичній орбіті. Для обчислення інтеграла введемо заміну
обчислюємо інтеграл
Вважаючи , запишемо результат
прийнявши за (недосяжний в реальності) умовний перицентр , і напрямок початкової швидкості від притягального центра, отримаємо так зване радіальне рівняння Кеплера, що зв'язує відстань від притягального центра з часом руху
де .
Занедбане радіально тіло піде на нескінченність від притягального центра, маючи на нескінченності швидкість, рівну нулю. Відповідає випадку руху з параболічною швидкістю. Найпростіший випадок, бо не вимагає заміни в інтегралі
Беручи початкові умови першого випадку, отримуємо явний закон руху
Відповідає віддаленню від притягального центра на нескінченність. На нескінченності тіло буде мати швидкість, . Вводимо заміну
і обчислюємо інтеграл
Вважаючи , отримуємо
Вважаючи початкові умови аналогічними першому випадку, маємо гіперболічне радіальне рівняння Кеплера
де
Розв'язок рівняння Кеплера в еліптичному і гіперболічному випадках існує і єдиний за будь-яких дійсних M[2]. Для колової орбіти (e = 0) рівняння Кеплера набуває тривіального вигляду М = E. В загальному вигляді рівняння Кеплера трансцендентне. Воно не розв'язується в алгебраїчних функціях. Однак, його розв'язок можна знайти різними способами за допомогою збіжних рядів. Загальний розв'язок рівняння Кеплера можна записати за допомогою рядів Фур'є:
де
Цей ряд збігається, коли величина ε не перевищує значення границі Лапласа.
Серед чисельних методів розв'язування рівняння Кеплера часто використовують метод нерухомої точки («метод простої ітерації») і метод Ньютона[3]. Для еліптичного випадку в методі нерухомої точки за початкове значення E0 можна взяти M, а послідовні наближення мають такий вигляд[2]:
В гіперболічному випадку метод нерухомої точки подібним чином використовувати не можна, однак цей метод дає можливість вивести для такого випадку іншу формулу наближень (з гіперболічним арксинусом)[2]:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.