Loading AI tools
перший західноукраїнський альманах народною мовою З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Руса́лка Дністрова́» — перший український фольклорно-літературний альманах[1] народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. Надрукована азбукою «гражданка», фонетичним правописом[2].
Містить українські народні пісні з передмовою І. Вагилевича, веснянки, колядки, твори М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького; переклади сербських народних пісень та уривків із «Краледворського рукопису» В. Ганки; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; українську грамоту 1424 року та рецензію М. Шашкевича на фольклорний збірник Й. Лозинського «Руське весілля»[1].
Передувала альманахові рукописна поетична збірка «Син Русі», укладена близько 1833 за ініціативою та участю М. Шашкевича вихованцями Львівської греко-католицької духовної семінарії.
Основну частину коштів на видання альманаху пожертвував Микола Верещинський.
У передмові («Передслів'я», с. III—VI.) альманаху підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Передмова подана без підпису,[3] проте приписується Маркіяну Шашкевичу.
Передмова закінчується словами вдячності людям, які спричинилися до підготовки і появи цієї книжки. На першому місці: «Поклонися, Русалко наша, низько Всечесному Сподареві Миколі Верещинському, що тобі звелів зродитися…»[4]
Далі матеріал розташований у чотирьох частинах:
Фольклористичну частину «Пісні народні» відкриває наукова розвідка Івана Вагилевича (підписаний як Далибор Вагилевич) «Передговор. К народним руським пісням» (с. IX—XX). Розділ «Пісні народні» поділений на підрозділи «I. Думи і думки» та «II. Обрядові пісні».
I. Думи і думки:[3]
II. Обрядові пісні.[3]
Оригінальні твори упорядників складали другу частину — «Складання», куди ввійшли ліричні поезії М. Шашкевича («Згадка», «Погоня», «Розпука», «Веснівка», «Туга за милою», «Сумрак вечерний»), його ж оповідна казка «Олена», дві поеми («Мадей» та «Жулин і Калина») І. Вагилевича і наслідування народної пісні «Два віночки» Я. Головацького.
Третій розділ — «Переводи» — подав сербські народні пісні у перекладах М. Шашкевича і Я. Головацького та уривок із чеського «Краледвірського рукопису».
В історико-літературному розділі «Старина» (з передмовою М. Шашкевича) опубліковані історичні та фольклорні твори, діловий документ та бібліографічну відомість про слов'янські й українські рукописи, що зберігаються в Онуфріївському василіанському монастирі Львова. Тут же — критична рецензія М. Шашкевича на етнографічну розвідку Й. Лозинського «Рускоє весілє».
Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість збірки «Зоря», приготованої 1834 року, але забороненої віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові). Зокрема, цензором видання був Єрней Копітар, який визнав, що вона «гарна, вдатна, одушевлююча», але стояла на позиціях окремішності українського народу, що суперечило інтересам Австрії. Острігався пустити збірку, відіслав її до Львова, щоб інші брали на себе відповідальність за наслідки її виходу у світ[2].
Важливу роль — негативну — в долі видання зіграв ректор Львівської духовної семінарії, професор морального богослов'я університету Венедикт Левицький, який через останню посаду був цензором книг, театральних вистав Галичини. Він наказав конфіскувати весь наклад, який знайшли в скрині 1845 року. «Високим розпорядженням президії від 22 серпня 1845 …» було наказано знищити всі примірники, за винятком одного, який мав потрапити до університетської бібліотеки.
Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних та світських властей. Із 1000 надрукованих примірників «Русалки Дністрової» 100 потрапили до Львова, деяка кількість стала приватною власністю, зокрема, 200 — Георгія Петровича, 800 конфіскувала львівська поліція, більше 600 пішли до Відня на цензуру[2].
Девізом книги стали слова Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним». «Русалка Дністровая» була передрукована 1910-го року в Тернополі й офсетом у Києві (1950, з вступною статтею Олександра Білецького) та у Філадельфії (1961).
У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху «Русалка Дністровая», підготовленого діячами літературного гуртка «Руська трійця»1837).[5]
Правопис «Русалки Дністрової» — перша фонетична система правопису для української мови на основі адаптованого алфавіту, вжита «Руською трійцею» в альманасі «Русалка Днѣстровая». Вживання фонетичного принципу орфографії мотивувалося в передмові Маркія Шашкевича тим, що «знати нам конче, яке теперѣшному язикови истинноє лице; за-для-того держалисмо-ся правила: „пиши як чуєшь, а читай як видишь“».
Орфографія «Русалки Дністрової» не прищепилася в Галичині, але стала основою для пізніших систем українського фонетичного письма і, зрештою, сучасної української абетки.
Русалка дністровая. Вдруге видана з нагоди столітніх уродин Маркіяна Шашкевича. (З портретом і подобизною письма поета). Тернополь, накладом тернопільського товариства «Інститут жіночий ім. княгині Ярославни», 1910, 4, XXX, 96 с. (Ювілейна б-ка, т. 1). З вступної статті:[3]
«Русалку дністровую» перепечатуємо після 1-го видання, не зміняючи й правописі. Пропускаємо лише відбитку грамоти пана старости Ленка Завдечовського, а додаємо три автографи Маркіяна: початок «Оленя», переписаного Шашкевичем в 1832—33 pp., частину найгарнішого «Псальма Русланового», з часів найбільшої творчості поета, та кінець листа з підписом Маркіяна, написаного за рік перед смертю поета. |
Русалка дністровая. (Фотокопія з видання 1937 p.). Вступ. Стаття О. І. Білецького. K., Держлітвидав, 1950. 28, XX, 133, II с.[3]
У 2013 вийшов друком перший випуск сучасного альманаху «Русалка Дністровая»,[6] який, як зазначається у передмові, започатковує своєрідний літопис Наддністрянської України і приймає до своїх рук естафету видання «Руської трійці». Задум новітньої «Русалки Дністрової» належить Вінницькій організації НСПУ і підтриманий радою єврорегіону «Дністер». У виданні, що позначено, як літературно-краєзнавчий збірник, містяться наукові, краєзнавчі, культурологічні праці та художні твори близько 60 авторів Вінниччини та Молдови, у тому числі з Придністров'ям.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.