Роткірх Василь Олексійович

Барон Василь Олексійович фон-Роткірх (19 листопада (1 грудня) 1819 — 10 (22) листопада 1891, Вільна) — жандармський офіцер, генерал-лейтенант, публіцист, письменник (псевдонім — Теобальд).

Роткірх Василь Олексійович
Народився	19 листопада (1 грудня) 1819 або 1819[1] Російська імперія
Помер	10 (22) листопада 1891 або 1891[1] Вільнюс, Російська імперія
Поховання	Свято-Єфросинівський цвинтарd
Діяльність	військовослужбовець, письменник
Alma mater	Могильовська чоловіча гімназіяd
Військове звання	генерал-лейтенант
Батько	Q117122707?
Автограф
Нагороди

Життєпис

Належав до стародавнього лицарського роду, коріння якого губляться в Сілезії XII століття. Дід В. О. фон Роткірх — Олексій Кирилович фон Роткірх, чоловік Софії Абрамівни Ганнібал.

Навчався в Києві, закінчив Могильовську гімназію. У 1837 році вступив юнкером в армію і служив в західних губерніях Російської імперії. Дванадцять років Роткірх служив у фортеці Дінабург (Даугавпілс; 1847—1859). З 1861 року був віце-директором Особливої канцелярії у справах воєнного стану в Варшаві і відігравав важливу роль в придушенні повстання 1863 року. Під час повстання готував, зокрема, кореспонденції, що публікувалися без підпису в газетах «Московские ведомости» М. Н. Каткова, «Російський інвалід», «Варшавський щоденник» У грудні 1863 року на нього було скоєно замах.

У 1864 був призначений черговим штабс-офіцером управління III округу корпусу жандармів у Варшаві, потім займав високі жандармські посади в Одесі, Могильові, Мінську.

З 1882 року служив начальником Віленського жандармського управління. Живучи у Вільні, почав писати для столичних і місцевих журналів і газет спогади і розповіді, історичні та краєзнавчі нариси. Одночасно заглибився у вивчення литовської міфології.

Генерал-майор (1885), генерал-лейтенант (1890).

Похований на Євфросінієвському кладовищі у Вільні.

Примітки

1. Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.

   d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581

Джерела

• Гришкайте Реда. Барон фон Роткирх — автор «Литовской мифологии» // Вильнюс. 1994. № 4. С. 106—128.
• Лавринец Павел. Беллетрист Василий фон Роткирх // Вильнюс. 1996. № 4. С. 144—148.
• Лавринец Павел. Польская литература в творчестве В. А. Роткирха // Literatūra. 1996. Nr. 34 (1): Vilnius ir romantizmo kontekstai. P. 132—141.
• Griškaitė Reda. Baronas Vasilijus von Rotkirchas — «Lietuvių mitologijos autorius» // Lietuvių atgimimo istorijos studijos, t. 8: Asmuo: tarp tautos ir valstybės. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1996. P. 194—223.
• Świerczyńska Dobrosława. Zapomniane polonica rosyjskie: o życiu i pracach W. A. Rotkircha — tłumacza «Dziadów» // Pamiętnik Literacki. 1981. R. LXXVII, z. 2. S. 183—195.
• Лавринец П. М., Штакельберг Ю. М.,. Роткирх Василий Алексеевич // Русские писатели 1800—1917. Биографический словарь / Гл. ред. П. А. Николаев. — Москва : Большая Российская Энциклопедия, 2008. — Т. 5: П—С. — С. 374—375. — ISBN 978-5-85270-340-8.