Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Подольний Роман Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Роман Григорьевич Подольный | ||||
Ім'я при народженні | Роман Григорьевич Подольный | |||
Народився | 16 жовтня 1933 Москва | |||
Помер | 23 лютого 1990 (56 років) Москва | |||
Поховання | Покровське кладовищеd | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | прозаїк, літературний критик, журналіст | |||
Alma mater | Російський державний гуманітарний університет | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1956–1990 | |||
Напрямок | проза | |||
Жанр | фантастична повість, оповідання, науково-популярні твори | |||
Magnum opus | «Четверть генія» | |||
| ||||
Роман Григорович Подольний (рос. Рома́н Григо́рьевич Подо́льный, 16 жовтня 1933, Москва — пом.23 лютого 1990, Москва) — російський радянський письменник-фантаст, журналіст та популяризатор науки.
Роман Подольний народився у Москві в сім'ї Григорія Абрамовича Подольного, шахового тренера, керівника Московського будинку піонерів, та Міріам (Римми) Борисівни Бененсон — завідувачки бібліотечным фондом Центрального Парку Культури та Відпочинку імені Горького. Закінчив Московський державний історико-архівний інститут за спеціальністю «етнографія».
Роман Подольний розпочав друкуватися з 1956 року. У 1962 році він опублікував своє перше науково-фантастичне оповідання — «Мореплавання неможливе». Далі Подольний писав альтернативно-історичні, гумористичні та соціально-фантастичні оповідання та повісті, які увійшли до авторських збірок «Четверть генія» (1970) і «Легка рука» (1990). У 60-х роках ХХ століття Роман Подольний входив до неформального московського гуртка письменників-фантастів, організованого за ініціативою Сергія Жемайтіса[1], який збирався у редакції фантастики видавництва «Молода гвардія» (у цей гурток входили також Аркадій Стругацький, Север Гансовський, Анатолій Дніпров, Єремій Парнов, Михайло Ємцев, Дмитро Біленкін, Аріадна Громова, Олександр Мірер).[2]
Роман Подольний написав також кілька десятків книг, присвячених різним областям науки — від етнографії до теоретичної фізики. Він опублікував у журналі «Знание — сила» та інших науково-популярних періодичних виданнях велику кількість нарисів і заміток.
Більш ніж двадцять років Подольний очолював відділ науки журналу «Знание — сила», який у 60—70-х роках ХХ століття, багато в чому завдяки його ентузіазму, став одним із «центрів спілкування» російських фантастів. У самому журналі Подольний з колегами створили «Академію веселих наук», де друкувались різні фантастичні розіграші, та «Комісію з контактів», яка робила спроби з наукових позицій розібрати різні свідчення про відвідування нашої планети іншопланетянами, про «сліди» цих відвідувань, а також випадки усіляких «екстрасенсорних здібностей».
Помер Роман Подольний 23 лютого 1990 року в Москві. Похований на Покровському кладовищі.[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.