Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Петро́ Микола́йович Рома́́нов (1864, Санкт-Петербург — 1931, Антіб) — Великий князь (двоюрідний брат імператора Олександра ІІІ), генерал-лейтенант російської армії. Архітектор-аматор, брав участь у зведенні окремих визначних споруд на теренах України.
| Романов Петро Миколайович | |
|---|---|
 Великий князь Петро Миколайович | |
| Народився | 10 (22) січня 1864 Санкт-Петербург |
| Помер | 17 червня 1931 (67 років) Антіб, Франція |
| Поховання | Церква Архангела Михаїла (Канни)d |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | військовий діяч, архітектор |
| Титул | князь |
| Військове звання | генерал-ад'ютант |
| Рід | Гольштейн-Готторп-Романови |
| Батько | Миколай Миколайович Романов |
| Мати | Романова Олександра Петрівна |
| Брати, сестри | Микола Миколайович Молодший |
| У шлюбі з | Міліца Негош-Петрович |
| Діти | Романова Надія Петрівна, Марина Петрівна Романова[1], Prince Roman Petrovich of Russiad і Софія[d][1] |
| Нагороди |                      |
Великий князь Петро Миколайович — син Великого князя Миколи Миколайовича (старшого), брата імператора Олександра ІІ, та Великої княгині Олександри Петрівни, засновниці Покровського жіночого монастиря в Києві. Молодший брат Великого князя Миколи Миколайовича (молодшого).
Пройшов індивідуальний курс військового навчання. З 1896 року полковник, з 1903 — генерал-майор, з 1908 — генерал-лейтенант і генерал-ад'ютант. У 1898—1904 роках був членом ради головного управління Державного кіннозаводства, у 1904—1909 роках — генерал-інспектором з інженерної частини. З 1909-го за станом здоров'я обіймав символічну посаду почесного члена Миколаївської інженерної академії.
Неодноразово відвідував Київ, де з 1881 року постійно жила його мати. У 1897 році був покровителем Київської сільськогосподарської та промислової виставки, урочисто відкрив її 8 (20) липня[2]. Володів на Південному березі Криму, в Кореїзі, значним маєтком Дюльбер, де було створено палацово-парковий комплекс. Родове гніздо князя — Миколаївський палац у Петербурзі — після смерті батька у 1890 році був переданий за борги у відання Департаменту Уділів. Спадкоємцям дозволили забрати частину картин, фарфорових виробів, меблів та сімейні реліквії.[3]
Під час Першої світової війни Великий князь Петро Миколайович перебував при штабі старшого брата, який у 1914—1915 роках був верховним головнокомандувачем російської армії.
Був нагороджений багатьма орденами Російської імперії. Ордени Андрія Первозванного, Святого Олександра Невського, Білого Орла, Святої Анни І ступеня, Святого Станіслава І ступеня отримав при народженні; за подальшу службу удостоєний ордена Святого Володимира ІІ ступеня (1911). Мав також низку іноземних відзнак.
У революційні роки Петру Миколайовичу та деяким іншим представникам родини Романових, котрі перебували у Криму, пощастило урятуватися від «червоного терору» завдяки тому, що у 1919 році їх вивіз британський крейсер. Подальше життя Петра Миколайовича пройшло на еміграції, в Італії та у Франції.
Петро Миколайович проявив мистецький хист як художник і архітектор-аматор. Він неодноразово пропонував ескізні проекти будівель, які були втілені професійними фахівцями. Так, у 1895—1897 роках згідно із художнім задумом Великого князя архітектор Микола Краснов спорудив у Дюльбері його власний палац, оформлення якого витримано у «мавританському стилі». У 1896 році на прохання матері Петро Миколайович підготував ескіз Миколаївського собору Києво-Покровського монастиря, яким керувався у підготовці будівельного проекту академік архітектури Володимир Ніколаєв. Брав участь у розробці внутрішнього оздоблення собору, освяченого у 1911 році. Склав проект богодільні з церквою для маєтку князів Юсупових у Криму, проектував меморіальні споруди на місцях боїв російсько-японської війни[4].
У 1912 році київська преса вмістила звіт про виставку архітектурних творів Великого князя Петра Миколайовича в Імператорській Академії мистецтв. У звіті відзначалося:
 |
Він — без сумніву, талановитий архітектор, і це давно відомо близькому його оточенню та зовсім невідомо широкій публіці, внаслідок скромності, що спонукувала його досі тримати під сподом свої твори [5]. |  |
У 1914 році Петро Миколайович був обраний президентом Імператорського товариства заохочення мистецтв[4].
У 1889 році Великий князь Петро Миколайович одружився з королівною Міліцею, дочкою короля Чорногорії Ніколи І. Троє дітей
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
