Loading AI tools
український військовик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олекса́ндр Трохи́мович Рома́ненко (19 липня 1960, Стара Синява, Хмельницька область — 19 серпня 2014) — прапорщик 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
Олександр Трохимович Романенко | |
---|---|
Прапорщик | |
Загальна інформація | |
Народження | 19 липня 1960 Стара Синява, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 19 серпня 2014 (54 роки) Іловайськ, Донецька область, Україна |
Псевдо | Скіф |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Національна гвардія |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Народився 1960 року в смт Стара Синява (Хмельницька область). 1977 року закінчив Старосинявську середню школу № 1; навчався у одному із хмельницьких ПТУ — за спеціальністю «електрик». У грудні 1978 року призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил СРСР.
Був добре підготовленим у військовій справі. 42 рази стрибав із парашутом, двічі брав участь у військовому конфлікті на території Демократичної республіки Афганістан. Вперше, будучи водієм — строковиком, вдруге — командиром взводу у 459-й роті спецназу ГРУ. Нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю За Відвагу. Очолював району організацію Спілки ветеранів Афганістану.[1]
1985-го з відзнакою закінчив Кам'янець-Подільський радгосп-технікум за фахом «електрифікація народного господарства». У 1985—1987 роках заочно навчався у київській Українській сільськогосподарській академії. Працював інженером-електриком, медичним техніком у Старосинявській районній лікарні. 1987 року за власним бажанням знов був призваний до лав ЗС СРСР, наступного року закінчив школу прапорщиків Прикарпатського військового округу, отримав військове звання «прапорщик». У травні 1992 року звільнився в запас.
Протягом 1992—2005 років працював начальником охорони фірми «Інком» та ТОВ «Вега», згодом — директором будинку-інтернату для людей похилого віку З 2010 року Олександр Трохимович був головою Старосинявської селищної ради.
З весни 2014 року — доброволець. 23 травня 2014-го брав участь у бою з терористами за Карлівку Мар'їнського району.
Загинув у війні на сході України під час звільнення Іловайська (Донецька область) 19 серпня 2014 року — зазнав кульове поранення в серце (снайпера) на виліт. Тоді ж поліг Шкарівський Сергій Олександрович.
Похований в смт Стара Синява.
Без Олександра лишились дружина, син та донька.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.