Роландас Паксас

Роландас Паксас (лит. Rolandas Paksas [rɔˈɫɐ̂ˑndɐs ˈpaːksɐs] ( прослухати); нар. 10 червня 1956, Тельшяй, Литовська РСР) — литовський політик, президент Литовської Республіки від 26 лютого 2003 до 6 квітня 2004; перший керівник європейської держави, усунений від посади в результаті імпічменту; льотчик-спортсмен.

Роландас Паксас
лит. Rolandas Paksas
7-й Президент Литви
26 лютого 2003 — 6 квітня 2004
Попередник	Валдас Адамкус
Наступник	Артурас Паулаускас
Прем'єр-міністр Литви
18 травня 1999 — 27 жовтня 1999
Попередник	Іряна Дягутєнє (в.о.)
Наступник	Іряна Дягутєнє (в.о.)
26 жовтня 2000 — 20 червня 2001
Попередник	Андрюс Кубілюс
Наступник	Еугяніюс Ґянтвілас (в.о.)
Народився	10 червня 1956(1956-06-10)[1][2][3] (68 років) Тельшяй, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Відомий як	політик
Країна	Литва
Alma mater	Вільнюський технічний університет Гедиміна і Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіаціїd
Політична партія	Комуністична партія Литви і Порядок і справедливістьd
Релігія	католицтво
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Навчався у Вільнюському інженерно-будівельному інституті (інженер промислового та цивільного будівництва; 1974—1979), пізніше закінчив Ленінградську академію цивільної авіації (інженер-пілот; 1984). У 1985—1992 роках — голова аероклубу С. Дарюса та С. Гіренаса (Вільнюс). Член збірних вищого пілотажу СРСР та Литви^[4]. Президент акціонерної будівельної компанії «Restako» (1992—1997).

Політична кар'єра

• 1997 рік — за списком Партії консерваторів обраний до ради міста Вільнюс і обраний мером Вільнюса (1997).
• з 4 грудня 1999 по 5 вересня 2001 — голова Союзу лібералів Литви (лит. Lietuvos liberalų sąjunga), з 27 жовтня 2001 року заступник голови СЛЛ.
• липень — листопад 2001 року — староста фракції лібералів у Сеймі і лідер парламентської опозиції. 21 грудня 2001 року з групою прихильників вийшов зі складу фракції лібералів, а в січні 2002 — зі складу СЛЛ.
• травень-жовтень 1999 року — прем'єр-міністр дев'ятого уряду Литви. Пішов у відставку на знак протесту проти продажу литовського нафтопереробного комплексу «Мажейкю нафта» американському концерну. Після відставки — радник президента, повноважний представник з особливих доручень.
• з 27 жовтня 2000 по 20 червня 2001 року — прем'єр-міністр одинадцятого уряду.
• квітень-жовтень 2000 року — знову мер Вільнюса.
• березень 2002 — один із засновників Ліберально-демократичної партії (лит. Liberalų demokratų partija) та її голова.
• 5 січня 2003 — обраний президентом Литви. Вступив на посаду 26 лютого 2003 року. Протягом його терміну виникло занепокоєння тим, що він мав зв'язки з російською мафією^[5]. Юрій Борисов, президент авіаційної компанії «Avia Baltika», пожертвував 400 000 доларів на його кампанію^[5], і отримав литовське громадянство указом Паксаса. Пізніше Конституційний суд Литви визнав цей указ неконституційним.
• 30 жовтня 2003 року — департамент держбезпеки (ДДБ) Литви передав керівництву сейму документи, які, на думку ДДБ, свідчили про зв'язки оточення Роландаса Паксаса із «міжнародною злочинністю».
• 3 листопада 2003 року — Генеральна прокуратура Литви допитала керівника авіаремонтного холдингу Avia Baltika Юрія Борисова.
• 1 грудня 2003 року — тимчасова комісія Сейму прийшла до висновку, що Паксас може перебувати «під впливом ряду осіб», у тому числі Юрія Борисова, що «створює загрозу національній безпеці» країни.
• 18 грудня 2003 року — Сейм створив комісію з розслідування фактів, які могли б стати підставою для винесення президенту імпічменту.
• 19 лютого 2004 року — Сейм затвердив висновки комісії, що визнала обґрунтованими обвинувачення, і прийняв постанову про початок процедури імпічменту.
• 31 березня 2004 — Конституційний суд Литви визнав, що Роландас Паксас тричі порушив Конституцію ЛР тим, що незаконно надав громадянство Юрію Борисову, не забезпечив збереження державної таємниці і чинив тиск на прийняття рішень приватними особами та компаніями.
• 6 квітня 2004 року — достроково усунутий Сеймом з посади за грубі порушення Конституції Литовської Республіки і президентської присяги. Роландаса Паксаса, зокрема, було звинувачено в тому, що він повідомив Юрію Борисову про прослуховування його телефонних переговорів литовськими спецслужбами.
• 30 квітня 2004 року — прокуратура пред'явила Роландасу Паксасу обвинувачення в розголошенні державної таємниці, що виразилося у попередженні Юрія Борисова про стеження з боку спецслужб. 19 травня справу було передано до Вільнюського окружного суду, який почав розглядати його 15 липня.
• 25 травня 2004 року — Конституційний суд заборонив Паксасу брати участь у нових президентських виборах, що відбулися 13 червня. Конституційний суд роз'яснив, що зміщена імпічментом за порушення присяги особа довічно не може обиратися президентом, членом Сейму, призначатися прем'єр-міністром або членом уряду, а також займати інші державні посади, де для вступу на посаду необхідно принесення присяги.
• З 11 грудня 2004 року — голова Ліберально-демократичної партії.

Окружний суд Вільнюса визнав Паксаса не винним у розголошенні секретної інформації (державної таємниці)^[6]. Це рішення було скасовано в 2005 році Апеляційним судом Литовської Республіки на підставі того, що окружний суд не зв'язав усіх підтверджуючих доказів^[6]. Апеляційний суд, визнавши Паксаса винним у вчиненні злочину, не призначив покарання, заявивши, що відхід Паксаса з державної служби означав, що він більше не представляв загрози^[6].

Був обраний від партії «Порядок і справедливість» в Європарламент на виборах, що пройшли в Литві 7 червня 2009^[7].

У 2011 році Європейський суд з прав людини визнав пожиттєву заборону Паксасу на обрання в парламент протиправною, але питання про правомірність заборони на висунення в президенти визнав такими, що перебувають поза своєю компетенцією.^[8]

У вересні 2018 року Паксас припинив членство в партії «Порядок і справедливість», але йому не буде дозволено балотуватися в президенти або стати спікером парламенту, посилаючись на те, що він більше не хоче, щоб його пов'язували з рішеннями партії як причину відходу^[9][10].

Нагороди

• Орден Вітовта Великого з ланцюгом^[11];
• Орден Трьох Зірок 2 класу (Латвія, 3 грудня 2001)^[12];
• Великий ланцюг ордена Інфанта дона Енріке (Португалія, 29 травня 2003)^[13].
• Орден «За заслуги» II ступеня (Україна, 5 листопада 1998)^[14]

Примітки

1. Furmonavičius D. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
2. Енциклопедія Брокгауз

   d:Track:Q237227
3. Munzinger Personen

   d:Track:Q107343683
4. Profile: Rolandas Paksas. BBC. 6 квітня 2004. Процитовано 28 січня 2010.
5. Lithuanian Parliament Removes Country's President After Casting Votes on Three Charges. New York Times. 7 квітня 2004. Процитовано 28 січня 2010.
6. WORLD LAW BULLETIN – March 2005 (PDF). Law Library of Congress. 2005. Процитовано 28 січня 2010.
7. BNS. (15.06.2009). BNS. МВК затвердила результати виборів в ЄП. Delfi. Delfi. Архів оригіналу за 24.08.2011. Процитовано 4 липня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
8. Решение ЕСПЧ по делу Paksas v. Lithuania(англ.)
9. Paksas mulls new movement after leaving Lithuania's Order and Justice party. Lithuania Tribune. 1 жовтня 2018. Процитовано 25 березня 2019 — через Delfi.
10. Balčiūnaitė, Sniegė (29 вересня 2018). R.Paksas: nebelaikau savęs partijos "Tvarka ir teisingumas" nariu. 15min (лит.). Процитовано 25 березня 2019.
11. http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_l?p_id=205788
12. Указ Президента Латвийской Республики от 25 ноября 2003 года Указ Президента Латвійської Республіки від 25 листопада 2003 Список нагороджених на сайті Президента Латвії [Архівовано 13 липня 2011 у Wayback Machine.](латис.)
13. Інформація на сайті Президента Португалії
14. Указ Президента України від 5 листопада 1998 року № 1214/98 «Про нагородження відзнаками Президента України»

Посилання

• Rolandas Paksas (англ.)
• Old website version during the term of office of President Rolandas Paksas (англ.)
• Prezidentas Rolandas Paksas (лит.)