Розп'яття (Мікеланджело)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Розп'я́ття це́ркви Са́нто Спірі́то (італ. Crocifisso di Santo Spirito) — дерев'яне розп'яття, створене італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті у 1492 році[1]. Це розп'яття вирізьблено для вівтаря церкви Санто Спіріто у Флоренції[2].
| італ. Crocifisso di Santo Spirito | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Мікеланджело |
| Час створення: | 1492 |
| Розміри: | 142×35 см |
| Висота: | 139 см |
| Ширина: | 135 см |
| Матеріал: | дерево, поліхромія |
| Жанр: | ню  |
| Зберігається: | Санто Спіріто, Флоренція |
| Музей: | Базиліка Санто-Спіріто |
 Розп'яття у Вікісховищі | |
Відомі також інші розп'яття, автором яких вважають Мікеланджело — Розп'яття Ґалліно та Розп'яття Монсеррат.
Історія створення
Після смерті Лоренцо Медичі, Мікеланджело, який до цього мешкав у палаці Медичі, повернувся жити додому. Саме у цей час він розпочав анатомічні штудії у лікарні при монастирі Санта Марія дель Санто Спіріто (італ. Santa Maria del Santo Spirito). Вазарі про це пише так: «Для церкви Санто Спіріто у Флоренції він зробив дерев'яне Розп'яття, що тепер стоїть над півколом головного вівтаря, бо хотів віддячити настоятелеві, який дозволив йому користуватися приміщенням, де він часто розтинав мертві тіла, вивчаючи анатомію і закладаючи тим основи досконалості в малюнку, якої він досяг потім»[3]. Цей ранній твір (Мікеланджело тоді було сімнадцять років) вважався втраченим до 1962 року, коли його було віднайдено. Після цього розпочалися суперечки щодо автентичності Розп'яття, аж доки у 2001 році дослідники дійшли висновку, що це — твір Мікеланджело[4].
Деякий час Розп'яття зберігалося у музеї Каза Буонарроті, зараз — у церкві Санто Спіріто.
Опис
Мікеланджело. «Битва кентаврів» (фрагмент)
Розіп'ятого Христа зображено оголеним, оскільки перед стратою вояки поділили його одежу, про що згадується у Євангелії від Івана (Ів. 19:23-24).
На табличці над Христом написано слова: Ісус Назарянин, Цар юдейський (Ів. 19:19).
На думку ж Еріка Шильяно, Ісусові «м'які, згладжені лінії, готична симетрія, делікатна краса і наївні пропорції не мають нічого спільного із могутніми (…) фігурами навіть його найраніших робіт з каменю» [5].
Це розп'яття згадується у біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль»[6]:
 |
(...) це розпяття — прекрасне. Лише перед прекрасним розп'яттям мали б молитися люди (...), бо краса повинна йти пліч-о-пліч із побожністю, не можна щиро молитися перед потворним зображенням |  |
Посилання
Для подальшого читання
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
