Рогволод Всеславич

Рогволод Всеславич (1057(?) — 1128) — князь полоцький (1101—1128) (за іншими версіями князь друцький (1101—1127) і полоцький (1127—1128)) з династії Рюриковичів, гілки Ізяславичів Полоцьких. Хрещене ім'я — Борис^[5]. Син полоцького князя Всеслава Брячиславича, онук Брячислава Ізяславича і правнук Ізяслава Володимировича.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рогволод (значення).

Рогволод Всеславич
Князь полоцький
Народження:	1054[1]
Смерть:	1128[2][3][1] Полоцьк, Полоцьке князівство
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Всеслав Брячиславич[4]
Діти:	Рогволод Борисович, Іван Рогволодовичd і Звенислава Борисівна
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Вважається другим сином Всеслава^[6][5], за іншими даними — був старшим його сином^[7]. Після смерті батька у 1101 році Полоцьке князівство було розділено між його синами. Борис-Рогволод зайняв старший, полоцький престол, хоча на думку низки істориків отримав незначне Друцьке князівство.

У літописах згадується лише двічі. Крім того певні відомості про нього відомі з «Житія» Єфросинії Полоцької, та пізнішої Хроніки Биховця.

У 1102 році Рогволод здійснив похід на литовське плем'я ятвягів, після повернення з якого заклав на кордоні з мінським князівством брата, Гліба місто Борисов. У 1120 році згадується в «Житії Єфросинії Полоцької» як полоцький князь та учасник заснування Спаського монастиря. З діяльністю Бориса зв'язують «Борисові камені» — відомі білоруські пам'ятки епіграфіки ХІІ століття.

1127 року Рогволода запросили на князювання до Полоцька після того як полочани прогнали його старшого брата Давида через нерішучість у відстоюванні прав міста перед Києвом. Саме ім'я «Рогволод», яке пов'язувалося із давнім незалежним правителем Полоцька, Рогволодом, було викликом руській столиці^[5].

Рогволод Всеславич помер у 1128 році, можливо не без сторонньої допомоги, у віці не менше 70 років.

Сім'я

Діти від невідомої дружини:

• Рогволод-Василь (? — після 1171) — князь полоцкий (1144—1151), (1159—1162), та князь Друцкий (1127—1171, з перервами)
• Іван (?—після 1139)
• Звенислава (до 1127 — після 1173) — стала черницею під іменем Євпраксія, канонізована

Релігійна діяльність

Борисів камінь біля Софійського собору в Полоцьку

За його наказом у 1-ій третині XII століття на так званих Борисових каменях (монументальні пам'ятники епіграфіки 12 століття. У Білорусі знайдено 7 великих валунів) були вирубані 6-кінцеві хрести та написи. До прийняття християнства ці валуни були язичницькими фетишами.

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
2. Рогволод Всеславич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVIа. — С. 882.

   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24482466d:Track:Q19908137d:Track:Q23892956
3. Данилевич В. Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия — Киев: 1896. — С. 71. — 260 с.

   d:Track:Q1899d:Track:Q26970896
4. Борис Всеславич // Русский биографический словарь / за ред. A. Polovtsov — Санкт-Петербург: 1905. — Т. 14. — С. 384.

   d:Track:Q656d:Track:Q1963546d:Track:Q1960551d:Track:Q21175485
5. Войтович Л., 2002, Розділ: 3.2. Ізяславичі Полоцькі.
6. Алексеев Л. В.  Полоцкая земля // Древнерусские княжества X—XIII вв. — М., −1975. — с.56;
7. Загорульский Э. М. Генеалогия полоцких князей Изяславичей. — Мн.: ВУЗ-ЮНИТИ, 1994. — C. 6—8.

Джерела

• Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів, 2002. — Розділ: 3.2.
• Загорульский Э. М. Генеалогия полоцких князей Изяславичей. — Мн.: ВУЗ-ЮНИТИ, 1994.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рогволод Всеславич