Народилася у Львові[5] в заможній та полонізованій єврейській родині [6]. Її батько Юзеф був промисловцем і залізничним службовцем [7], а мати була домогосподаркою [8]. У неї був брат Леонард, старший за неї на десять років, який став психіатром [9]. Ганін сама хотіла стати медсестрою [6]. Відвідувала приватну жіночу середню школу імені Адама Міцкевича [9]. Крім того, вона ходила на уроки танців, мала інструктора з катання на ковзанах [9], вона також вчилася співати і грала в аматорських виставах [6]. Після закінчення середньої школи в 1937 році вона поїхала до Парижа, де протягом двох років вивчала французьку літературу в Сорбонні і одночасно відвідувала студію Чарльза Дулліна в Théâtre de l'Atelier [9].
У серпні 1939 року приїхала на відпочинок до Львова, де її застав початок Другої світової війни[8]. Працювала в Будинку сиріт, а потім була статисткою в Краковіцах і Горцях у Польському драматичному театрі. Після вступу німців до Львова разом із чоловіком, поетом Леоном Пастернаком (шлюб 5 березня 1940 року) евакуювалася в глиб СРСР, де стала диктором Польського радіо ZPP у Саратові та Куйбишеві, а потім співзасновниця й актриса театру 1-ї дивізії іменіТадеуша Костюшка, з якою вона повернулася на батьківщину. У цьому театрі в 1944 року вона дебютувала в ролі Аніели в «Дівочих обітницях»Олександра Фредро. Того ж року вона дізналася, що її брат був розстріляний разом із усім персоналом лікарні на Кульпаркові у Львові [10].
Потім виступала в Театрі Війська Польського в Лодзі, де в березні 1945 року склала заочний іспит з акторської майстерності. У 1949 році переїхала до Варшави, де грала в Польському театрі (1949–1954 і 1957–1963) і в Театр драматичний Дому Війська Польського (1954–1957 і з 1963 до своєї смерті). Вона також виступала гостю в інших театрах. З Телетеатром співпрацювала з моменту його заснування. З 1951 року до своєї смерті в 1994 році вона була викладачем Театральної академії у Варшаві, а в 1966–1969 роках — заступником декана факультету акторської майстерності цього університету. У 1966 році екстерном склала іспит на режисера. У 1956 році розлучилася з чоловіком, потім 16 років перебувала у стосунках з актором Яном Матіяшкевичем [8].
Була членом Почесної комісії з відзначення 70 річниці відновлення Польщею своєї незалежності 11 листопада 1988 року під головуванням першого секретаря ЦК Польської об’єднаної робітничої партії генерала армії Войцеха Ярузельського.
Останні роки вона важко хворіла, але попри все до останніх хвилин виступала в театрі. 31 грудня 1993 року вона на день залишила санаторій у Свідері (дільниця Отвоцк) і приїхала до Варшави, щоб зустріти Новий рік із друзями. Раптово померла ввечері 1 січня 1994 року після повернення в санаторій [11]. Похована на військовому кладовищі Повонзки (ділянка A3 tuje-1-17) [12].
1965: Podziemny front як Elza, працівниця Гестапо (ч.2)
Нагорода міністра освіти за роль Аріель у «Бурі» на 2-му фестивалі п’єс Шекспіра (1947)
2-а премія на Фестивалі російського і радянського мистецтва у Варшаві (1950)
3-я премія на Фестивалі сучасної польської п’єси за роль Анни Данієляк у «Була іскра» та Хані Токарек у «Доброму чоловікові» у Польському театрі у Варшаві (1951)
2-га премія на Фестивалі сучасного польського мистецтва (1952)
Премія комітету радіо і телебачення (1966)
1-ша премія Щецинського тижня культури (1968)
Золотий екран за телевізійну роль у сезоні 1969/70 (1970)
Нагорода Комітету з радіо і телебачення за найвидатнішу виставу року в театрі - Сюрприз Ростворовського (1970)
Премія Комітету з радіо і телебачення за видатну акторську гру в телетеатрі (1972)
Золота камера від журналу «Фільм» у номінації «Кращий актор або акторський дебют» — нагорода за роль у фільмі «Двері в стіні» (1974)
Золотий виноград на 6-му Любуському кіноліті в Лагуві за жіночу роль у фільмі «Двері в стіні» (1974)
Wojskowy Przegląd Historyczny, nr 1 (41), styczeń - marzec 1967, s. 430.
Prokopowicz (red.), Magdalena (2010). Żydzi Polscy Historie niezwykłe. Warszawa: Wydawnictwo Demart. ISBN978-83-7427-392-3.
Raszewska, Magdalena (2016). Ryszarda Hanin. Historia nieoczywista. Warszawa: Wydawnictwo: Akademia Teatralna im. Aleksandra Zelwerowicza. ISBN978-83-944934-1-7.