Loading AI tools
колишній район в УРСР З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ржищівський район — адміністративно-територіальна одиниця у складі Української РСР у 1923–1962 роках із центром у селищі міського типу[к 1] Ржищів (нині місто у Київській області, центр Ржищівської громади).
Ржищівський район | |
Дата створення / заснування | 7 березня 1923 |
---|---|
Країна | Українська СРР |
Столиця | Ржищів |
Адміністративна одиниця |
Київська округа Київська область Українська СРР |
Попередник | Ржищівська волость і Стайківська волость |
Наступник | Кагарлицький район і Богуславська міська рада |
Час/дата припинення існування | 30 грудня 1962 |
Спочатку район входив до складу Київської округи (до 1930 року), потім підпорядковувався безпосередньо центральному уряду УСРР (у 1930–1932 роках), а потім входив до складу Київської області (з 1932 року).
Протягом свого існування, межі району неодноразово змінювалися. Найбільша зміна сталася у 1925 році, коли до району було приєднано більшу частину ліквідованого Ходорівського району.
У 1923 році в УСРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Ржищівський район[к 2] у складі Київської округи Київської губернії, до якого увійшли Ржищівська і Стайківська волості Київського повіту.[1][2] Центром району стало містечко Ржищів.[3]
Станом на 1924 рік Ржищівський район складався із 14 сільрад, до яких входило 19 поселень із загальним населенням 33575 людей, як описано нижче.[3]
Постановою ВУВЦК від 27 березня 1925 року відбулися такі зміни у складі району:
Постановою ВУВЦК від 3 червня 1925 року було розформовано Ходорівський (Македонський) район Київської округи, і з нього до складу Ржищівського району було віднесено його більшу частину у складі 13 сільських рад: Македонську, Велико-Прицковську, Грушівську, Драчівську, Мало-Букринську, Мало-Прицківську, Медведівську, Пієвську, Ромашковську, Тулинецьку, Ходорівську, Янівську та Липово-Рогську.[5]
Станом на 17 грудня 1926 року у Ржищівському районі було 39 сільрад, 55 поселень і проживало 68979 людей, як описано нижче.[6]
2 вересня 1930 року ВУВЦК видав постанову «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління», яким з 15 вересня 1930 року ліквідовувалися усі округи в УСРР, тож Ржищівський район перейшов у безпосереднє підпорядкування центрального уряду УСРР. Тим же рішенням району було присвоєно 2-гу категорію.[7][8]
Станом на 1930 рік у районі було 38 сільрад, до яких входили 1 міське та 50 сільських поселень. Район мав площу 869 км² і населення 72634 людей, у тому числі міського населення — 8914, а сільського — 63720. Письменних було: серед чоловіків — 68,6%, серед жінок — 29,8%.[9]
9 лютого 1932 року район було включено до новоутвореної Київської області.[10]
Станом на 1 грудня 1933 року до району входило 37 сільських рад, його площа була 743,6 км², а населення було 68014 людей, у тому числі у містечку Ржищів — 8520 людей.[11]
Станом на 15 грудня 1935 року до району входило 37 сільських рад, його площа була 733.5 км², а населення було 68027 людей, у тому числі у містечку Ржищів — 6989 людей.[12]
7 березня 1946 року виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Київської області», відповідно до якого:
Станом на 1 вересня 1946 року до району входили 1 селищна (Ржищівська) та 36 сільські ради, у складі яких налічувалося 50 населених пунктів: 1 селище міського типу (Ржищів), 36 сіл і 13 хуторів, як описано нижче.[15]
21 листопада 1949 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про включення Зарубинецької та Трахтемирівської сільських рад до складу Ржищівського району і Григорівської сільської ради до складу Канівського району Київської області» до складу Ржищівського району було включено Зарубинецьку та Трахтемирівську сільські ради Переяслав-Хмельницького району, а вже 14 травня 1951 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення Зарубинецької та Трахтемирівської сільських рад Ржищівського району до складу Переяслав-Хмельницького району Київської області» їх було повернуто назад.[13]
10 серпня 1954 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області», відповідно до якого об’єднані такі сільські ради:
28 грудня 1957 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №970 «Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області»:
10 травня 1958 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №347 «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області», яким:
Також згідно додатку до попереднього рішення, до Ржищівського району входили Ржищівська селищна і 22 сільські ради, і у ньому налічувалося 49 населених пунктів: селище міського типу Ржищів та 48 сіл, як у таблиці нижче.[13]
30 березня 1959 року було видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №219 «Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області», відповідно до якого:
20 грудня 1960 року було прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №975 «Про адміністративно-територіальні зміни у Ржищівському районі», відповідно до якого у складі Ржищівського району передані:
11 січня 1961 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №10 «Про адміністративно-територіальні зміни в Ржищівському районі»:
30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР» було ліквідовано Ржищівський район, усі сільські ради якого увійшли до складу Кагарлицького району.[16] Водночас у той же день Указом «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР» Ржищівську селищну раду було підпорядковано Богуславській міській раді.[17]
У 1965 році північна частина колишнього Ржищівського району відійшла до складу Кагарлицького району, південна — до складу Миронівського району, а Гусинцівська сільрада та хутір Кальне Гребенівської сільської ради — до складу Бориспільського району (хутір Кальне відійшов до Рудяківської сільради).[18][13]
У 1971 році території Гусинцівської та Рудяківської сільрад, що відійшли до Бориспільського району, були відселені у зв'язку із затопленням водоймищем новозбудованої Канівської ГЕС.[13]
У 2020 році території, що не були затоплені, увійшли до складу Ржищівської, Миронівської та Кагарлицької громад Київської області.[19]
Станом на 1924 рік Ржищівський район мав центр у містечку Ржищеві і складався із 14 сільрад, до яких входило 19 поселень: містечко Ржищів із 2 передмістями, 15 сіл і 1 хутір, як описано у таблиці нижче. Усього у районі налічувалося 7084 господарств/володінь і проживало 33575 людей: у міських поселеннях (Ржищеві) — 1341 володінь і 7402 людей, у сільських — 5773 господарств і 26173 людей.[3]
№ | Сільрада | Населені пункти | Число господарств і володінь | Населення, осіб | Волость перед районуванням |
---|---|---|---|---|---|
Ржищівська | м-ко Ржищів, п. Монастирьок, п. Крутий Вивіз |
1311 | 7402 | Ржищівська | |
Балико-Щучинська | с. (д) Балика-Щучина | 386 | 1821 | Ржищівська | |
Березівська | с. Березівка | 187 | 787 | Ржищівська | |
Витачівська | с. Витачів | 638 | 3158 | Стайківська | |
Гребенівська | с. Гребені | 214 | 1003 | Ржищівська | |
Зикрачівська | с. Зикрачі | 357 | 1802 | Ржищівська | |
Липово-Ріжська | с. Липовий Ріг | 222 | 1039 | Ржищівська | |
Паникарчанська | с. Паникарчі | 341 | 1482 | Ржищівська | |
Стайківська | с. Стайки | 1136 | 3921 | Стайківська | |
Стретівська | с. Стретівка | 580 | 3003 | Стайківська | |
Ульяницька | с. Ульяники, с. Леус |
297 | 1373 | Ржищівська | |
Халча-Воронівська (Халчанська[к 3]) | с. Халча, с. Воронівка, х. Кононів Стан |
778 | 4000 | Ржищівська | |
Юзефівська | с. Юзефівка | 331 | 1488 | Ржищівська | |
Юшківська | с. Юшки | 307 | 1296 | Ржищівська |
* Скорочення: м-ко — містечко; п. — передмістя; с. — село; с. (д) — село, що за класифікацією Російської імперії мало клас деревня; х. — хутір
Станом на 17 грудня 1926 року у Ржищівсьому районі було 39 сільрад і 55 поселень: 1 містечко (Ржищів), 44 сіл, 2 виселка, 5 хуторів і 3 інших поселення. За результатами перепису у районі проживало 68979 людей і налічувалося 14398 господарств/володінь: у міських поселеннях (Ржищеві) — 1548 володінь і 8535 людей, у сільських — 12850 господарств і 60444 людей.[6]
№ | Сільрада | Населені пункти (села) | Число господарств і володінь | Населення, осіб | Населення обліковане як неукраїнське (росіяни, євреї, поляки та інші) |
---|---|---|---|---|---|
Ржищівська | м-ко Ржищів[к 4], Лісова сторожка за 5 верст від Ржищева |
1550 (1548+2) | 8543 (8535+8) | не наведено | |
Балико-Щучинська | с. Балики, с. Щучинка |
379 (176+203) | 1778 (833+945) | — | |
Березівська | с. Березівка | 169 | 807 | — | |
Воронівська | с. Воронівка | 166 | 823 | — | |
Велико-Букринська | с. Великий Букрин | 172 | 839 | — | |
Велико-Прицьківська | с. Великі Прицьки | 502 | 2324 | євреї (8) та поляки (10) | |
Гребенівська | с. Гребені, х. Лісова сторожка |
218 (217+1) | 976 (971+5) | росіяни (5) та інші (7) | |
Горобіївська | с. Горобіївка, вис. Тарасівка |
278 (238+40) | 1243 (1044+199) | росіяни (2) | |
Грушівська | с. Грушів, х. Бути |
280 (274+6) | 1223 (1192+31) | — | |
Гусенцівська | с. Гусенці | 196 | 934 | росіяни (5) та інші (6) | |
Демовщинська | с. Демовщина | 541 | 2542 | росіяни (16) та поляки (1) | |
Драчівська | с. Драчі, вис. Калинівка |
346 (309+37) | 1437 (1283+154) | — | |
Дударівська | с. Дударі | 133 | 609 | — | |
Зікрочівська | с. Зікрочі, х. Незаможна Нива |
358 (355+3) | 1842 (1823+19) | — | |
Кадомська | с. Кадомки, с. Монтрезорівка |
340 (253+87) | 2003 (1511+492) | — | |
Кальнянська | с. Кальне | 127 | 591 | росіяни (4) | |
Кип'ячівська | с. Кип'ячка, с. Сталінка |
330 (275+55) | 1524 (1262+262) | росіяни (17) та євреї (2) | |
Колесищанська | с. Колесище | 166 | 742 | — | |
Кузьминцівська | с. Кузьминці | 241 | 1079 | — | |
Липоворіжська | с. Липовий Ріг | 226 | 996 | росіяни (2) | |
Македонська | с. Македони, с. Кулешів |
628 (589+39) | 2726 (2505+221) | росіяни (2), євреї (6) та поляки (2) | |
Мало-Букринська | с. Малий Букрин | 229 | 1040 | — | |
Мало-Прицківська | с. Малі Прицьки | 281 | 1212 | — | |
Медведівська | с. Медведівка | 271 | 1283 | — | |
Панікарчанська | с. Панікарчі | 341 | 1442 | — | |
Пивецька | с. Пивці, с. Онацьки |
424 (304+120) | 2036 (1437+599) | росіяни (5), євреї (5) та поляки (8) | |
Піївська | с. Пії, завод Піївський |
568 (523+45) | 2527 (2406+121) | росіяни (15), євреї (12), поляки (23), білоруси (12) та інші (1) | |
Підсінянська | с. Підсінне, х. Вільхов, х. Комари |
276 (195+12+69) | 1328 (921+52+355) | — | |
Ромашківська | с. Ромашки | 170 | 725 | — | |
Стайківська | с. Стайки, завод Цегельня |
1109 (1095+14) | 5254 (5233+21) | росіяни (7), євреї (3) та інші (1) | |
Стрітовська | с. Стрітівка | 582 | 3168 | — | |
Туленцівська | с. Туленці | 397 | 1810 | — | |
Ульяницька | с. Ульяники, х. Леус |
307 (304+3) | 1414 (1398+16) | — | |
Халчанська | с. Халча | 595 | 3069 | — | |
Ходоровська | с. Ходоров | 332 | 1595 | росіяни (17), євреї (49), поляки (23) та інші (7) | |
Юзепівська | с. Юзепівка | 316 | 1553 | — | |
Юшківська | с. Юшки | 299 | 1320 | — | |
Янівська | с. Янівка | 280 | 1309 | — | |
Яшниківська | с. Яшники | 275 | 1313 | — |
* Скорочення: м-ко — містечко; с. — село; х. — хутір; вис. — виселок
Станом на 1 вересня 1946 року до району входили 1 селищна та 36 сільські ради, у складі яких налічувалося 50 населених пунктів: 1 селище міського типу, 36 сіл і 13 хуторів.[20]
№ | Рада | Населені пункти | Рада, до якої було приєднано раду у 1954 році |
---|---|---|---|
Ржищівська селищна | смт Ржищів | ||
Сільські ради | |||
Балико-Щучинська | с. Балико-Щучинка, х. Щучинка | Уляницька | |
Березівська | с. Березівка | ||
Ведмедівська | с. Ведмедівка | Грушівська | |
Великобукринська | с. Великий Букрин | Малобукринська | |
Великоприцьківська | с. Великі Прицьки, х. Дубровка | ||
Воронівська | с. Воронівка | Халчанська | |
Горобіївська | с. Горобіївка, х. Тарасівка | Драчівська | |
Гребенівська | с. Гребені, х. Кальне | ||
Грушівська | с. Грушів | ||
Гусенцівська | с. Гусинці, х. Яшники | ||
Демівщинська | с. Демівщина, х. Виселок | ||
Драчівська | с. Драчі, х. Калинівка | ||
Дударівська | с. Дударі | Ромашківська | |
Зікрачівська | с. Зікрачі | Стрітівська | |
Зорівська | с. Зорівка, х. Богданівка | Кадомська | |
Кадомська | с. Кадомка | ||
Кип'яцька | с. Кип'ячка, с. Сталівка | Драчівська | |
Кузьминецька | с. Кузьминці, х. Петрівський | ||
Липово-Різька | с. Липовий Ріг | Піївська | |
Македонська | с. Македони, х. Кулешів | ||
Малобукринська | с. Малий Букрин | ||
Малоприцьківська | с. Малі Прицьки | Яблунівська | |
Панікарчівська | с. Панікарча | Кузьминецька | |
Піївська | с. Пії, х. Онацький | ||
Піївцівська | с. Піївці | ||
Ромашківська | с. Ромашки | ||
Рудяківська | с. Рудяки | ||
Стайківська | с. Стайки | ||
Стрітівська | с. Стрітівка | ||
Тулинська | с. Тулинці | ||
Уляницька | с. Уляники | ||
Халчанська | с. Халча, х. Петровського | ||
Ходорівська | с. Ходорів | ||
Шандрівська | с. Шандра | ||
Юшківська | с. Юшки | Гребенівська | |
Яблунівська | с. Яблунівка |
* Скорочення: смт — селище міського типу; с. — село; х. — хутір
Згідно додатку до рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих від 10 травня 1958 року №347 «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області» до Ржищівського району входили Ржищівська селищна і 22 сільські ради, і у ньому налічувалося 49 населених пунктів: селище міського типу Ржищів та 48 сіл, як у таблиці нижче.[13]
№ | Рада | Населені пункти |
---|---|---|
Ржищівська селищна | смт Ржищів | |
Сільські ради і села | ||
Великоприцьківська | Великі Прицьки, Дубровка, Петрівське | |
Гребенівська | Гребені, Кальне, Юшки | |
Грушівська | Грушів, Ведмедівка | |
Гусинцівська | Гусинці | |
Демівщинська | Демівщина, Оріхове | |
Драчівська | Драчі, Горобіївка, Кип'ячка, Сталівка, Тарасівка | |
Кадомська | Кадомка, Богданівка, Зорівка, Калинівка | |
Кузьминецька | Кузьминці, Панікарча | |
Македонська | Македони, Кулешів | |
Малобукринська | Малий Букрин, Великий Букрин | |
Піївська | Пії, Липовий Ріг | |
Півецька | Півці, Онацьки | |
Ромашківська | Ромашки, Дударі | |
Рудяківська | Рудяки, Бір | |
Стайківська | Стайки | |
Стрітівська | Стрітівка, Зікрачі | |
Тулинська | Тулинці | |
Уляницька | Уляники, Балики, Щучинка | |
Халчанська | Халча, Воронівка, Петрівське | |
Ходорівська | Ходорів | |
Шандрівська | Шандра | |
Яблунівська | Яблунівка, Малі Прицьки |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.