Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Реце́пт (від лат. recepthum — отримане[1], лат. recipio — приймаю, одержую) — письмове/електронне звернення лікаря або фельдшера до працівників аптек про виготовлення і продаж ліків або виробів медичного призначення, яке також містить вказівки для пацієнта, як ними користуватися.
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (листопад 2022) |
| Рецепт | |
 | |
| Адресат | пацієнт, фармацевт і постачальник медичних послугd |
|---|---|
 Рецепт у Вікісховищі | |
Позначається також символами ℞ чи Rx.
У давнину рецепти називали лат. Formula remediorum (від лат. remedium — лікарський засіб), тобто «припис (формула) лікарського засобу», або лат. Formula medicinalis (лат. medicine — медицина), тобто «припис (формула) лікарський».
Перший відомий рецепт з відбитком печатки лікаря — глиняна табличка, був знайдений в околицях сучасного Багдаду, а складений наприкінці ІІІ тис. до н. е.[джерело?] Натепер відомо біля 10 староєгипетських папірусів з медичними текстами (найвідоміші — папірус Еберса і папірус Едвіна Сміта), в яких надано інструкції щодо виготовлення та способу застосування ліків (XVI століттям до н. е.). Довгий час професія лікаря та аптекаря була єдина, лікарі готували лікарські засоби самостійно.
У римському праві слово «рецепт» означало — неформальний договір, що користується юридичним захистом.[джерело?] Згодом термін ввійшов у медицину та став означати письмове доручення аптекарю про виготовлення і відпуск ліків з вказівкою хворому, як їх приймати.
Відомо, що перші аптеки в Європі були відкрити при монастирях. Ліки виготовлялися із рослин, видавалися безкоштовно усім нужденним за рецептом, який починався зі слів: «Cum Deo!» — «З Богом». Перші аптеки на території сучасної України відкрилися в за часів Речі Посполитої.[джерело?]
Було обов'язковим правилом виписувати рецепти чорнилом або чорнильним олівцем. Наприклад, у Німеччині, рецепти, що були написані звичайним олівцем лише в надзвичайному випадку, мали законну силу лише кілька днів. Якщо лікар робив виправлення, він мав підтвердити їх своїм прізвищем. Іноді в рецепті вказувалось місце перебування хворого та лікаря.[джерело?]
Остаточно стиль і структура рецепту сформувалися в ХХ сторіччі.
У кожній країні є свій перелік препаратів, що продають, за рецептом або без рецепту.
Основним регламентувальним документом в Україні щодо правил виписки рецептів, відпуску ліків з аптек, а також обліку, зберігання і знищення рецептурних бланків — є Наказ МОЗ України від 19.07.2005 № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків» зі змінами та доповненнями (далі — Наказ 360).[2]
Понад 30 змін та доповнень до Наказу 360, затверджено Наказами МОЗ України, тільки впродовж 2022 року:
Внесення змін та доповнень до Наказу 360, відповідно, змін правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення та правил відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, пов'язані з впровадженням в Україні Урядової програми «Доступні ліки», інформатизацією медичної галузі, необхідністю забезпечення населення лікарськими засобами у період воєнного стану.
Рецепти виписуються лікарями згідно із лікарськими спеціальностями, за якими провадиться медична практика відповідно до отриманої ліцензії, та лікарських посад. Рецепти на лікарські засоби, вироби медичного призначення, які відпускаються на пільгових умовах, безоплатно чи з доплатою або вартість яких підлягає державному відшкодуванню (повністю або частково), дозволяється виписувати медичним працівникам суб'єктів господарювання, які провадять медичну практику, за узгодженням зі структурними підрозділами охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Фельдшери закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності та підпорядкування мають право виписувати рецепти хворим із затяжними і хронічними захворюваннями у разі продовження лікуючим лікарем курсу лікування.[2]
Законодавчо в Україні ліки розподіляються на препарати, які відпускаються за рецептами та без рецепта, а також медикаменти, що відпускаються за рецептами і мають обмежені умови застосування. Це ліки, що призначені для застосування в умовах стаціонару, застосовуються для лікування захворювань, діагноз яких може бути встановлений в умовах стаціонару або в закладах, що мають необхідне діагностичне устаткування, а також лікарські препарати, призначені для амбулаторного лікування, але застосування яких може призвести до серйозних побічних ефектів. Якщо пацієнт має право на отримання безрецептурного лікарського засобу або медичного виробу безоплатно чи на пільгових умовах — відпуск із аптеки здійснюється лише при наявності рецепту з відповідною позначкою.
Існують наступні види рецептів:
За способом виготовлення ліків:
За складом:
За формою:
Доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи надається уповноваженим медичним працівникам, що мають право виписки рецептів і уповноваженим особам аптек, що здійснюють відпуск лікарського засобу за електронним рецептом відповідно до вимог чинного законодавства у сфері електронного документообігу, електронного цифрового підпису та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. За згодою пацієнта суб'єкт господарювання може надавати йому додаткові послуги (сервіси), пов'язані із виписуванням електронного рецепта (повідомлення номера рецепта через засоби мобільного зв'язку, на електронну адресу тощо).
Електронний рецепт — це цифровий аналог паперового рецепту, який створюється, зберігається і передається з використанням медичної інформаційної системи в електронній системі охорони здоров'я (ЕСОЗ).
Електронний рецепт може виписати не лише лікар, з яким пацієнт уклав декларацію, а й лікар-спеціаліст.
Електронний рецепт підписується електронним цифровим підписом з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису. Візуальною формою електронного рецепта є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною. Така роздруківка може бути створена і передана пацієнтові за його бажанням. Рецепт, що створено комп'ютерним набором, який було роздруковано та підписано власноруч чи за допомогою факсиміле, не вважається електронним рецептом.
Наказом № 360 затверджено форму № 1, форму № 3. Форму № 2 скасовано (виписувалась як форма, що дублювала форму № 3 в разі права хворого отримати наркотичні (психотропні) лікарські засоби на пільгових умовах).
На рецептурних бланках виписуються рецепти:
Термін дії електронного рецепта відповідає терміну дії рецепта, виписаного на рецептурному бланку форми № 1 та рецептурному бланку форми № 3 відповідно.
Бланки форми № 3 виготовляються на папері рожевого кольору розміром 75 × 120 мм, мають наскрізну нумерацію. Контроль за їх обліком та використанням покладається на призначену відповідальну особу в закладі охорони здоров'я. У разі права хворого отримання на пільгових умовах наркотичних (психотропних) лікарських засобів, рецепти виписуються одночасно на бланках форми № 1 та форми № 3, інших лікарських засобів — на пільгових умовах, з доплатою чи безоплатно, форма № 1 виписується у 2-х примірниках.
Якщо рецепт був виписаний з порушенням правил, затверджених Наказом № 360, керівник закладу охорони здоров'я або фізична особа — підприємець, що провадить господарську діяльність з медичної практики, зобов'язані забезпечити своєчасне виписування нового рецепта для хворого. Правила виписки рецепта передбачають дотримуватись наступної послідовності:[джерело?]
1. Inscriptio (лат.- адреса) — інформація про заклад охорони здоров'я (ЗОЗ), категорію відпуску лікарського засобу або медичного виробу, відомості про пацієнта та лікаря, назви лікарських засобів із зазначенням форм випуску та виписаної кількості лікарських засобів, номер бланка друкарським способом, номер рецепта, дата виписування (число, місяць, рік), спосіб оплати («За повну вартість», «безоплатно», «з доплатою»), «джерело фінансування», номер страхового поліса (за наявності), уточнювальна інформація щодо графи «Джерело фінансування». У медичному закладі, лікар якого виписав рецепт, залишається частина бланка форми № 1 вище лінії відрізу.
2. Praepositio — звернення лікаря до працівника аптеки за допомогою слова recipe (візьми), яке прийнято писати скорочено: Rp.:
3. Designatio materiarum (лат.- позначення матеріалів) — перелік лікарських речовин, що мають бути використані для приготування ліків або використовуються при промисловому виробництві, їх кількість в лікарському засобі. Вказується міжнародна непатентована назва лікарського засобу, торговельна назва — якщо лікарський засіб не має міжнародної непатентованої назви, належить до лікарських засобів біологічного походження або подібних біологічних лікарських засобів (біосимілярів).
4. Subscriptio — інструкція лікаря аптекарю щодо способу виготовлення лікарського засобу і конкретна вказівка, скільки лікарського засобу або кількість доз (для дозованих форм) потрібно видати пацієнтові. Наприклад: Dentur (Da) tales doses numero 10 (D.t.d. N. 10) (Дай таких доз кількістю 10).
5. Signatura (лат.- позначення) — рекомендації пацієнтові, як саме, в якій дозі, з якою періодичністю, в якій час та за яких умов потрібно використовувати лікарський засіб.
Рецепт завіряється підписом та особистою печаткою лікаря. Designatio materiarum і Subscriptio виписуються латинською, або англійською, або українською мовою. Signatura - державною мовою або мовою міжнаціонального спілкування. Позначки «Хронічно хворому», «За спеціальним призначенням» на паперових рецептурних бланках додатково засвідчуються підписом та печаткою лікаря.
У медичній та фармацевтичній практиці при виписуванні рецепту дозволяється використання лише скорочень, затверджених Наказом 360[2][8]:
Скорочення зазначаються лише латинською мовою.
Рецепти на лікарські засоби, які виготовляються в аптеці, потрібно заповнювати в розгорнутому вигляді. На початку рецепта вказати назви наркотичних (психотропних) та отруйних лікарських засобів, далі — усі інші лікарські засоби (інгредієнти). Якщо доза наркотичних (психотропних), отруйних та сильнодіючих лікарських засобів перевищує вищу одноразову — медичний працівник зобов'язаний написати дозу цього засобу словами і поставити знак оклику.
Кількість твердих та сипучих лікарських засобів зазначається у грамах (0,001; 0,01; 0,5; 1,0), рідких — у мілілітрах, грамах, краплях. У разі потреби негайного відпуску хворому ліків у верхній частині рецепта проставляється позначка «cito» (швидко) або «statim» (негайно). На зворотньому боці рецептурного бланка проставляються штамп аптеки, номер лікарської форми індивідуального виготовлення. У графах «Перевірив», «Відпустив», «Прийняв», «Виготовив» зазначаються прізвища, ініціали та проставляються підписи фармацевтичних працівників, які заповнюють ці графи.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
