Loading AI tools
британський актор (1908–1990) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сер (титул) Реджинальд Кері Гаррісон (англ. Sir Reginald Carey «Rex» Harrison, Сер Реджинальд «Рекс» Кері Гаррісон, 5 березня 1908, Гайтон, Мерсісайд, Велика Британія — 2 червня 1990, Нью-Йорк, США) — англійський актор театру та кіно, за головну роль у фільмі «Моя чарівна леді» нагороджений премією «Оскар»
| Сер Реджинальд «Рекс» Кері Гаррісон | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| англ. Rex Harrison | |||||
 | |||||
| Народився | 5 березня 1908 Гайтон, Мерсісайд Велика Британія | ||||
| Помер | 2 червня 1990 (82 роки) Нью-Йорк, США | ||||
| Поховання | Форест-Лаун[1] | ||||
| Громадянство |  Велика Британія | ||||
| Діяльність | актор | ||||
| Alma mater | Ліверпульський коледжd, Birkdale Schoold і Huyton Colleged | ||||
| Роки діяльності | 1930–1989 | ||||
| Дружина | Колет Томас (1934–1942) Ліллі Палмер (1943–1957) Кей Кендалл (1957–1959) Рейчел Робертс (1962–1971) Елізабет Гаррісон (1971–1975) Мерсія Тінкера (1978–1990) | ||||
| Діти | Ноель Гаррісон Керрі Гаррісон пасинки: Даміан Гаррісон Джаред Гаррісон Джемі Гаррісон | ||||
| Батьки | William Reginald Harrisond[2][3] Edith Mary Careyd[2][3] | ||||
| Брати / сестри | Sylvia Sackville, Countess De La Warrd[3] | ||||
| IMDb | ID ID 0001322 | ||||
| Нагороди та премії | |||||
| |||||
|
| |||||
 Сер Реджинальд «Рекс» Кері Гаррісон у Вікісховищі | |||||
Рекс Гаррісон, насправді його звали Реджинальд Керрі Гаррісон, ім'я «Рекс» він придумав для себе ще маленьким хлопчиком, коли дізнався, що латиною це ім'я означає «король», народився у Мерсісайді. Батьки — Едіт Марія та Вільям Реджинальд Гаррісон. Освіту він отримав у коледжі Ліверпуля.
Коли йому було 16 років, вперше з'явився на театральній сцені у 1924 році, в тому ж таки Ліверпулі, після чого кар'єра пішла у гору[4]. Переїхав у 1930 році він з Ліверпуля в Лондон, тоді ж почав зніматися в кіно. Там грав на театральних підмостках Лондона. Його помітили, коли він грав у п'єсі Теренса Раттіґан «Французька без сліз»[en] і це було його проривом.
У 1936 році дебютував на бродвейській сцені з виставою «Sweet Aloes». У британських фільмах Гаррісон в основному виступав у тіні більш знаменитих партнерів, таких як Вів'єн Лі, фільми «Буря в склянці води», «Тротуари Лондона».
У середині 1930-х років вперше виступив на Бродвеї. Театральна кар'єра Гаррісона перервалася під час Другої світової війни, коли він вступив на службу в Королівські військово-повітряні сили, досягнувши звання лейтенанта був звільнений.
.jpg)
Укладає у 1945 році семирічний контракт з «20th Century Fox»[5]. Знімався рідко, але влучно. Відхиляє головну роль у фільмі «13 Rue Madeleine[en]» (1947). Роль відійшла Джеймсу Кеґні. Після кількох вдалих картин його запам'ятали глядачі, до нього була доброзичлива преса, він привернув увагу голлівудських продюсерів. 1930 року дебютував Гаррісон в кіно у фільмі «Велика гра». Вже після фільму «Анна і Король Сіаму» (1946) він став справжнім «англійцем у Голлівуді».
З 1956–1958 виступав на Бродвеї з виставою «Моя чарівна леді». Але лише через 10 років, після театрального, а потім і кінематографічного тріумфу мюзиклу «Моя чарівна леді» (22 жовтня 1964 вийшов у прокат), Гаррісон стає зіркою світового рівня. Саме за роль чарівного Генрі Гіггінса, одержимого вченого та справжнього джентльмена, актор був удостоєний «Оскара». Гаррісон не володів хорошими співочими даними, тому музика була в цілому написана так, щоб протягом тривалого часу він міг говорити речетативом під музику, в цілому це визначалося як «розмова під музику» і з часом виділилося в окремий жанр. Відхиляє у 1956 році роль короля у фільмі «Король і я» і роль відійшла Юлу Бріннеру.
Рекс Гаррісон вважається великим комедійним актором, Ноель Коуард сказав:
| Рекс Гаррісон є найбільшим тлумачем комедії у світі ... поруч зі мною! |
Рексу Гаррісону також добре вдавалися і драматичні ролі. Його пам'ятають за чудову гру Юлія Цезаря у фільмі «Клеопатра» разом з Елізабет Тейлор у ролі Клеопатри (1963) і, не менш гарно він зіграв Папу Римського Юлія II у фільмі «Агонія і екстаз» у парі з Чарлтоном Гестоном, що грав роль Мікеланджело. Він також грає роль старіючого гомосексуала в парі з Річардом Бартоном, що грає роль його коханця у фільмі «Драбина» (Staircase, 1969). Він грає роль примхливого мільйонера у індійському фільмі «Діамант Шалімар» («Shalimar») (1978), поряд з індійською суперзіркою Дхармендра. У нього помітні ролі в фільмах «Річард Левине серце» (1954), в якому він грає історичну особистість шейха Салладіна та «Принц і жебрак» (1977).
З 1964 року Рекс Гаррісон фактично зробив вибір між знімальним майданчиком та театральною сценою — на користь останньої. Сліпий на одне око, осліп у результаті хвороби на кір, перенесеної у дитинстві, шульга, Рекс Гаррісон був не тільки блискучим актором, а й прославленим серцеїдом. Подібно Генріху VIII, він був одружений шість разів тільки офіційно, за інші ж (і численні) його романи, флірти і інтрижки він отримав прізвисько від преси «Сексі Рекс», котре ненавидів.
Був членом журі на Каннському фестивалі у 1965 році. Перш ніж стати великими друзями Рекс Гаррісон та Френк Сінатра побилися. Премію «Оскар» за «Мою чарівну леді», він присвятив своїм «двом істинним леді» — Одрі Гепберн (з якою він грав у кіно) та Джулії Ендрюс (з якою він грав на сцені).
У нього була репутація дуже різкої та грубої людини по відношенню до своїх шанувальників. Одного разу ввечері після чергового спектаклю «Моя чарівна леді» було дуже холодно і йшла зли́ва. Біля дверей театру стояла літня жінка, що тримала в руці програмку. Коли вона побачила що виходить Рекс Гаррісон, вона попросила дати їй автограф. Рекс грубо відповів їй, жінка була настільки вражена і розсерджена, що згорнула програмку і вдарила його нею по щоці. Стенлі Голлоуей, який вийшов за Рексом бачив все це.
25 липня 1989 Гаррісон отримав титул сера від королеви Єлизавети II на прийомі у Букінгемському палаці, в той час як оркестр грав музику з фільму «Моя чарівна леді». Отримати титул «Сер» було непросто, оскільки його не давали тим, хто жив за кордоном або хто був у шлюбі більше одного разу. І обидва ці правила Гаррісон порушив.
В 70-х роках Гаррісон продовжує виступати на Бродвеї. У 1989 році Гаррісон грає на Бродвеї у відродженій п'єсі Сомерсета Моема «Круг» до самої смерті, незважаючи на страждання від глаукоми та проблемами з пам'яттю. Помер Гаррісон через три тижні після своєї останньої появи на сцені як лорд Портеус у виставі «Круг».
Платня Рекса Гаррісона у деяких фільмах:
Особисте життя актора була насичене. Він був одружений 6 разів. У 1942 р він розлучився зі своєю першою дружиною Колет Томас і одружився з німецькою акторкою Лілі Палмер наступного року. Вже через два роки по тому вони разом грали в театрі і кіно.
У 1947 році Рекс мав зв'язок з Керол Лендіс, що стало відомо широкій громадськості. Голлівуд звинувачував Рекса Гаррісона за самогубство Лендіс і в результаті Рекс втратив контракт з «20th Century Fox». Актриса все життя страждала від депресії і двічі намагалася покінчити життя самогубством. Її останньою любов'ю був Рекс Гаррісон. Він був одружений і не погодився розлучитися, щоб одружитися з Керол. 5 липня 1948 вони провели свою останню ніч разом, а на ранок Рекс Гаррісон знайшов свою кохану мертвою. Керол було всього 29 років.
У 1957 Рекс розлучається з Палмер, оскільки після самогубства Керол їх відносини стають напруженими. Потім був шлюб з британською актрисою Кей Кендалл. Фактично Кей була вже невиліковно хвора, коли вони одружилися. Він відчував ще надію на повторний шлюб з Лілі, але після смерті Кей, Лілі до нього не повернулася.
_1.jpg)
В 1962 Рекс одружився з акторкою Рейчел Робертс, яка як і Лендіс, покінчила життя від передозування снодійного, потім була Елізабет Реєс-Вільямс, шлюб з якою закінчився розлученням. У 1978 році Гаррісон одружився з Мерсією Тінкера. Цей шлюб був щасливим до самої смерті Гаррісона.
Рекс Гаррісон помер від раку підшлункової залози, в Нью-Йорку, 2 червня 1990 року[6]. Після кремації Гаррісона, за його заповітом, частина попелу була розкидана у Італії в Портофіно і на могилу його колишньої дружини Лілі Палмер.
Рекс Гаррісон володар двох зірок Голлівудівської Алеї Слави, одну — за його внесок в кіноіндустрію, а іншу за внесок у телеіндустрію. Він єдиний з акторів хто виграв обидві нагороди «Оскара» та «Тоні» за одну і ту ж зіграну роль на сцені і в кіно.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
