Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 71/205

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 71/205

Резолю́ція Генера́льної Асамбле́ї ОО́Н «Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» № 71/205 (англ. Situation of human rights in the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (Ukraine)) — резолюція, ухвалена 19 грудня 2016 року на 71-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Вона засуджує серйозні порушення і зловживання відносно жителів Криму, а також закликає Росію дотримуватися своїх зобов'язань відповідно до міжнародного права і вимагає негайного звільнення українських громадян.

Коротка інформація Дата, Засідання ...
Thumb

     За     Проти     Утрималися

     Не голосували     Не члени ООН

Дата19 грудня 2016
Засідання71-ша сесія[en][1]
КодA/RES/71/205 (Документ)
ПредметСитуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)
Результат голосування
  • 70 за
  • 26 проти
  • 77 утрималися
  • 20 не голосували
РезультатУхвалена[2]
Резолюція у Вікіджерелах
Закрити

Передісторія постанови

15 листопада в Третьому комітеті (з прав людини) Генеральної асамблеї ООН була ухвалена однойменна резолюція, ініційована Україною. На підтримку документа виступили 73 держави, проти голосували 23, 76 — утрималися. Співавторами резолюції Третього комітету стала 41 держава-член ООН.

Зміст резолюції

Узагальнити
Перспектива

Резолюція передбачає здійснення наступних пунктів:

  • Засуджуються зловживання, заходи і практика дискримінації жителів тимчасово окупованого Криму, в тому числі проти кримських татар, а також українців і осіб, що належать до інших етнічних і релігійних груп, а також примусове залучення мешканців окупованих територій до служби в Збройних силах РФ, всупереч Женевським конвенціям;
  • Закликає Росію дотримуватися своїх зобов'язань відповідно до чинного міжнародного права, вжити всіх необхідних заходів для того, щоб негайно покласти край всім утискам прав людини в Криму, негайно звільнити українських громадян, які були незаконно затримані і засуджені;
  • Звертається до Росії з метою створення і підтримання безпечних і сприятливих умов для журналістів і правозахисників, скасувати рішення про оголошення Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією, негайно розпочати в повному обсязі співпрацю з Управлінням Верховного комісара з прав людини, з ОБСЄ та Радою Європи з питання про становище прав людини в Криму;
  • Надання міжнародним правозахисним механізмам, насамперед Місії ООН з моніторингу за дотриманням прав людини в Україні, безперешкодний доступ у Крим з метою забезпечення моніторингу ситуації;

Після прийняття цієї резолюції вперше в офіційних документах ООН Росія була визнана державою-окупантом, а територія Криму і Севастополя тимчасово окупованою територією. Документ підтверджує єдність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів і засуджує незаконну анексію. У резолюції повідомляється про випадки позасудових страт, викрадень, політично вмотивованих переслідувань, дискримінацію і залякування, тортури і жорстоке поводження із затриманими. Проте резолюція Генеральної Асамблеї, на відміну від рішень Ради Безпеки ООН, має рекомендаційний характер і не є обов'язковою до виконання.

Голосування

Узагальнити
Перспектива

Проєкт резолюції A/C.3/71/L.26, який запропонували 31 жовтня 2016 року 30 держав-членів ООН, а 8 листопада до співавторства долучилися ще 8 держав (напівжирним шрифтом), ухвалили 9 листопада на 49 засіданні Третього комітету 73 голосами проти 23 при 76 утриманих та 19 грудня на 65 пленарному засіданні 71-ї сесії Генеральної Асамблеї[en] кваліфікованою більшістю присутніх як A/RES/71/205:[2]

Більше інформації Голос, Кількість ...
Голос Кількість Держави-члени Організації Об'єднаних Націй
За 70 Австралія, Австрія, Албанія, Андорра, Антигуа і Барбуда, Барбадос, Беліз, Бельгія, Болгарія, Бутан, Вануату, Велика Британія, Гаїті, Гондурас, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ємен, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Катар, Кіпр, Кірибаті, Коста-Рика, Латвія, Литва, Ліберія, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Маршаллові Острови, Молдова, Монако, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Палау, Панама, Північна Македонія, Польща, Португалія, Румунія, Самоа, Сан-Марино, Саудівська Аравія, Сент-Кіттс і Невіс, Словаччина, Словенія, Соломонові Острови, Сполучені Штати Америки, Сьєрра-Леоне, Тувалу, Туреччина, Угорщина, Україна, Федеративні Штати Мікронезії, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Японія
Проти 26 Ангола, Білорусь, Болівія, Бурунді, Венесуела, Вірменія, Еритрея, Зімбабве, Індія, Іран, Казахстан, Камбоджа, Китайська Народна Республіка, Коморські Острови, Куба, Нікарагуа, Південний Судан, Південно-Африканська Республіка, Північна Корея, Росія, Сербія, Сирія, Судан, Уганда, Узбекистан, Філіппіни
Утрималися 77 Алжир, Аргентина, Багамські Острови, Бангладеш, Бахрейн, Бенін, Боснія і Герцеговина, Ботсвана, Бразилія, Бруней, В'єтнам, Габон, Гана, Гаяна, Гватемала, Гвінея-Бісау, Гвінея, Домініка, Домініканська Республіка, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія, Єгипет, Замбія, Індонезія, Ірак, Йорданія, Кабо-Верде, Камерун, Кенія, Киргизстан, Колумбія, Кот-д'Івуар, Кувейт, Лаос, Лесото, Лівія, М'янма, Маврикій, Мавританія, Малаві, Малайзія, Малі, Мальдіви, Мексика, Мозамбік, Монголія, Намібія, Науру, Непал, Нігер, Нігерія, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Пакистан, Папуа Нова Гвінея, Парагвай, Перу, Республіка Конго, Сальвадор, Сейшельські Острови, Сент-Вінсент і Гренадини, Сент-Люсія, Сінгапур, Сомалі, Суринам, Таджикистан, Таїланд, Танзанія, Того, Тонга, Тринідад і Тобаго, Уругвай, Фіджі, Чилі, Шрі-Ланка, Ямайка
Не голосували 20 Азербайджан, Афганістан, Буркіна-Фасо, Гамбія, Гренада, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Ліван, Мадагаскар, Марокко, Південна Корея, Руанда, Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сенегал, Східний Тимор, Туніс, Туркменістан, Центральноафриканська Республіка, Чад
Всього193
Закрити

Додаткові резолюції

  • 19 грудня 2017 року було ухвалено резолюцію «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

За проголосувало 70 країн, проти — 26 країн, ще 76 країн утрималися.[3]

  • 22 грудня 2018 року було ухвалено резолюцію А/С.3/73/L.48 «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна».

За проголосували 65 держав-членів, проти — 27, 70 делегатів утрималися.[4]

  • 18 листопада 2020 в оновленій резолюції Третього комітету Генеральної асамблеї ООН з соціальних і гуманітарних питань «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» визнана незаконність російських органів влади в Криму (їх слід називати виключно «окупаційними органами Російської Федерації»), наголошується, що РФ займається дискримінацією мешканців півострова

За проголосували 63 держави-члени.[5]

Реакція

Заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця на засіданні ГА ООН заявив:

«З часу окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна) ситуація з правами людини на півострові різко погіршилась, продовжують надходити численні повідомлення про серйозні порушення та зловживання, що здійснюються стосовно жителів Криму.

Рада ООН з прав людини є та залишатиметься базовою платформою для боротьби з порушеннями прав людини. Однак, голос Генеральної Асамблеї дає потужний сигнал порушникам та є дороговказом для всіх органів та інституцій системи ООН, де б вони не знаходились. Ми безмежно вдячні всім і кожному, хто сьогодні зробить голос Асамблеї більш потужним.»

В свою чергу представник Росії Євген Загайнов оголосив, що проект резолюції є одностороннім: «проект повністю ігнорує односторонні наслідки для жителів Криму від дій української влади». Він також стверджував, що «проект є необ'єктивним і упередженим» і його делегація буде голосувати проти резолюції.

Примітки

Джерела

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.