Регата великих вітрильників

Регата великих вітрильників (англ. Tall Ships' Races) була створена для збереження морських традицій і навчання молоді з різних країн мистецтву плавання під вітрилами. Регата проводиться щорічно в європейських водах і складається, як правило з кількох етапів перегонів по декілька сотень морських миль і «круїзу в компанії» — переходу без змагань. Не менше половини екіпажу кожного судна, що бере участь у перегонах, повинна складати молодь у віці від 15 до 25 років.

Екіпажі, як правило, інтернаціональні, досвід не вимагається. Учасник-стажист (англ. trainee) може записатися в екіпаж як на окрему гонку, так і на усю регату, може брати участь в управлінні судном, але це передусім пригода, орієнтована на залучення молоді. Навчання технічним аспектам мореплавання не є головним завданням. Акцент робиться на роботу в команді, розвиток особистих якостей, неформальне спілкування представників різних культур.^[1]

Між етапами перегонів вітрильники декілька днів стоять в порту, що приймає регату, надаючи жителям і гостям міста можливість піднятися на борт. Екіпажі діляться враженнями, беруть участь у змаганнях і конкурсах, знайомляться з пам'ятками міста. У програму також входить парад екіпажів, нагородження переможців в різних номінаціях, вечірка і святковий феєрверк. Завершується стоянка-фестиваль парадом вітрил.

Брати участь в регаті може будь-яке однокорпусне вітрильне судно, що має довжину по ватерлінії понад 9,14 м, і відповідає встановленим вимогам безпеки міжнародної навчальної вітрильної асоціації Sail Training International (STI). Нині у перегонах беруть участь і приватні яхти, і навчальні вітрильники ВМС і судна університетів різних країн, і репліки історичних суден, що належать мореходним школам і клубам.

Відповідно до типу вітрильного озброєння і розмірів корпусу судна-учасники підрозділяються на 4 класи:

A — усі судна з прямим вітрильним озброєнням і усі судна більше 40 м завдовжки (LOA), незалежно від типу озброєння.
B — судна з традиційним вітрильним озброєнням (гафельні шлюпи, кетчi, іоли і шхуни), довжина (LOA) яких не перевищує 40 м.
C — судна з сучасним вітрильним озброєнням (бермудські шлюпи, кетчі, іоли і шхуни), довжина (LOA) яких не перевищує 40 м, не несуть спінакер (і подібні до нього вітрила).
D — судна з сучасним вітрильним озброєнням (бермудські шлюпи, кетчі, йоли і шхуни), довжина (LOA) яких не перевищує 40 м, несуть спінакер (чи подібні до нього вітрила).

Ідея зібрати кадетів і юних моряків з різних країн для участі у дружньому змаганні з'явилася в 1953 році. Утілили її в життя Бернард Морган, відставний юрист з Лондона, і Педро Теотоніо Перейра, посол Португалії у Великій Британії. У 1956 p. відбулася гонка 20 вітрильників, що збереглися, по маршруту Торкі, Південна Англія, — Лісабон, Португалія, яка була задумана як останнє прощання з епохою великих вітрильних суден. Проте громадський інтерес був такий великий, що організатори заснували навчальну вітрильну асоціацію Sail Training International (STI) для планування майбутніх заходів. Відтоді регата великих вітрильників проводиться щорічно у різних частинах світу, збираючи мільйони глядачів і більше сотні навчальних суден.^[2]

У період з 1973 по 2003 роки регата проводилася під назвою Регата великих вітрильників «Катті Сарк» відповідно до умов спонсорування її виробником однойменного віскі.

Більше інформації Н.п., Патронат ...

**The Tall Ships’ Races — Фінали^[3]^[4]**
Н.п.	Патронат	Рік	Господар зльоту	Траса регат	Переможець^[5]	STI Приз Трофі^[6]
0		1938	Стокгольм (неофіційно)	до Стокгольму
1	•	1956	Лісабон	Торбей — Лісабон	Мояна
2		1958	Лас Пальмас	Брест — Ла-Корунья — Пальмас
3	•	1960	Осло • Неаполь	Осло — Остенда • Канни — Неаполь
4		1962	Роттердам	Торбей — Роттердам
5		1964	Лісабон	Плімут — Лісабон
6		1965	Шербур	Саутсея — Шербур
7		1966	Ден-Гельдер	Саутсея — Шербур — Фалмут — Ско — Ден-Гельдер
8		1967	Шербур	Саутсея — Шербур
9	•	1968	Гетеборг • Шербур	Гетеборг — Крістіансанн — Гарвіч — Саутсія — Шербур
10		1969	Шербур	Веймут — Сен-Мало — Саутсія — Шербур
11		1970	Плімут
12		1971	Сен-Мало
13		1972	Ско (Уолсі)		Дар Помор'я
14		1973	Ферт-оф-Клайд
15	•	1974	Гдиня • Портсмут	Копенгаген — Гдиня • Дартмут — Ла-Корунья — Сен-Мало — Портсмут	Товарищ
16		1976	Нью Йорк		Горф Фок II
17		1977	Ферт-оф-Клайд	Солент — Гавр — Ферт-оф-Клайд
18		1978	Осло	Гетеборг — Грейт-Ярмут — Осло
19		1979	Мен (острів)	Фовей — Мен (острів)
20		1980	Амстердам	Кіль — Карлскруна — Фредеріксгавен — Амстердам	Погір'я • Дар Помор'я
21		1981	Остенда	Грейт-Ярмут — Остенда
22		1982	Саутгемптон	Фалмут — Лісабон — Віго — Саутгемптон	Dar Młodzieży
23		1983	Сен-Мало	Травемюнде — Карлскруна — Веймут — Сен-Мало
24		1984		Сен-Мало — Лас-Пальмас — Гамільтон — Сент Джордж^[en] — Галіфакс — Квебек
25		1985	Зебрюгге	Бремергафен — Чатам — Зебрюгге
26		1986	Гетеборг	Ньюкасл — Бремергафен — Ларвік — Гетеборг
27		1987	Шербур
28		1988	Копенгаген	Карлскруна — Гельсінкі — Марієгамн — Копенгаген
29	• •	1989	Травемюнде	Лондон — Гамбург — Мальме — Травемюнде	Iskra
30		1990	Зебрюгге	Плімут — Ла-Корунья — Бордо — Зебрюгге		Jens Krogh
31		1991	Делфзейл	Milford Haven^[en] — Корк — Белфаст — Абердин — Делфзейл		Asgard II
32		1992	Гдиня	Карлскруна — Котка — Таллінн — Гдиня		Гладан
33		1993	Есб'єрг	Ньюкасл — Берген — Ларвік — Есб'єрг		Colin Archer
34		1994	Сен-Мало			Marineda
35		1995	Зебрюгге			Urania
36	•	1996	Неаполь • Копенгаген	Генуя — Пальма^[en] — Неаполь • Rostock — Санкт-Петербург — Турку — Копенгаген		Shabab Oman
37		1997	Гетеборг	Абердин — Тронгейм — Ставангер — Гетеборг		Esprit
38		1998	Дублін	Фалмут — Лісабон — Віго — Дублін		Куаутемок
39		1999	Ольборг	Сен-Мало — Грінок — Лервік — Ольборг		Погорія
40	•	2000	Гданськ • Амстердам	Гданськ — Гельсінкі — Марієгамн — Стокгольм — Фленсборг • Саусгемптон — Генуя — Бермуди — Бостон — Галіфакс — Амстердам	Jolie Brise	Куаутемок
41		2001	Есб'єрг	Антверпен — Олесунн — Берген — Есб'єрг		RNOV Shabab Oman (1977)^[en]
42		2002	Портсмут			Tante Fine
43		2003	Травемюнде (Любек)	Гдиня — Турку — Рига — Травемюнде (Любек)		Мир
44		2004	Куксгафен	Антверпен — Ольборг — Ставангер — Куксгафен		Мир
45		2005	Бремергавен			Shabab Oman
46		2006	Антверпен	Сен-Мало — Торбей — Лісабон — Ла-Коруна — Антверпен	Мир	Juan de Langara
47	•	2007	Генуя • Щецін	Аліканте — Барселона — Тулон — Генуя • Орхус — Стокгольм — Котка — Щецін	місто Амстердам • Christian Radich^[en]	Guayas (ship)^[en] • STS Lord Nelson^[en]
48		2008	Ден-Гельдер	Ліверпуль — Молей — Берген — Ден-Гельдер	Christian Radich^[en]	RNOV Shabab Oman^[en]
49	•	2009	Клайпеда • Белфаст	Гдиня — Санкт-Петербург — Турку — Клайпеда • Віго — Тенерифе — Гамільтон — Чарлестон — Бостон — Галіфакс — Белфаст	Christian Radich^[en] •	SY Sharki •
50		2010	Гартпул	Антверпен — Ольборг — Крістіансс — Гартпул	Christian Radich^[en] • Wyvern	RNOV Shabab Oman^[en]
51		2011	Куксгафен	Вотерфорд — Грінок — Лервік — Ставангер — Куксгафен	N/A	Wylde Swan^[en]
52		2012	Дублін	Сен-Мало — Лісабон — Кадіс — Ла-Коруна — Дублін	STS Fryderyk Chopin^[en]	N/A
53		2013	Щецін	Оргус — Гельсінкі — Рига — Щецін	SY Dar Szczecina	RNOV Shabab Oman^[en]