Ревізька казка

Ревізька казка — документи, що відображають результати проведення ревізій податного населення Російської імперії у XVIII — 1-й половині XIX століття. Проводилися з метою подушного податкового обкладення населення. Ревізькі казки були поіменними списками населення, в яких вказувалися ім'я, по батькові та прізвище власника двору, його вік, ім'я та по батькові членів родини із зазначенням віку, стосунків до глави сім'ї. До ревізьких казок (крім 1, 2 та 6 ревізій) включалися особи чоловічої і жіночої статі, але в зведених таблицях жіноча стать ніколи не фігурувала.

Фрагмент ревізької казки села Курне Волинської губернії, 1857 рік.

У містах ревізькі казки складалися представниками міського управління, в селищах державних селян — старостами, в приватних володіннях — поміщиками або їх керуючими.

У проміжках між ревізіями ревізькі казки уточнювалися. Здійснювалася фіксація наявності або відсутності особи на момент поточного обліку, причому в разі відсутності фіксувалася причина (помер, в бігах, відселений, в солдатах тощо). Всі уточнення ревізьких казок ставилися до наступного року, тому кожна «ревізька душа» вважалася наявною до наступної ревізії навіть в разі смерті людини, що дозволяло державі з одного боку підвищувати збирання подушного податку, а з другого створювало умови для зловживань (цей факт отримав відображення в творі М. В. Гоголя «Мертві душі»).

Сьогодні матеріали ревізьких казок є одним з джерел в генеалогічних дослідженнях.

Історія

Всього було десять ревізій^[1]:

№	Рік	Чисельність
I	1719	15 738 000
II	1742	21 200 000
III	1762	23 200 000
IV	1782	28 400 000
V	1795[2]	37 400 000
VI	1811[2]	41 010 400
VII	1816[2]	46 300 000
VIII	1836[2]	59 132 955
IX	1851[2]	68 500 000
X	1858[2]	74 556 400

У Слобідській Україні першим подушним обліком населення, введеним російським царем Петром І, була «перша ревізія», яка проводилась у 1718—1727 роках^[3]. Наступною була «друга ревізія» (1742 рік)^[4] і подальші.

У Лівобережній Україні першим подушним обліком населення була «четверта ревізія», яка проводилась у 1781—1787 роках, оскільки на початку цього періоду Лівобережжя остаточно втратило автономію.

У Правобережній Україні першим подушним обліком була «п'ята ревізія», яка проводилась протягом 1794—1808 років, оскільки приєднання її до Росії відбулося у 1793—1795 роках.

Назва

Назва документів ревізькі казки дослівно означає казки ревізій, тобто казки-розповіді (опитування та їхні результати), здійснені в процесі перевірки-ревізії, в даному випадку — населення держави.

Галерея

• 
  Ревізька казка 1858 року (стор.2)
• 
  Ревізька казка 1858 року (стор.3)

Примітки

1. Чисельність населення вказана у межах відповідного року обліку (населення з Фінляндією (з 1811 року) і Польщею (з 1796 року)).
2. http://www.bfcollection.net/fast/articles/ruscensus.pdf
3. http://rgada.info/poisk/index.php?Sk=30&page=1 РДАДА, фонд 350. Опис
4. http://www.otkudarodom.com.ua/Reviziya_1742_god_Kyarkov.html [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Ревизская сказка Харьковского полка 1742 г.

Джерела та література

• Томазов В. В. Ревізькі казки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 147. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• (рос.) Фельдблюм Б. Русские ревизские сказки: История = Russian Revision Lists: A History // Avotaynu: журнал. — 1998. — Т. XIV. — № 3. — С. 59-61.

Посилання

• Солдатчина Шевченка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 883-888.