Remove ads
Бемерія снігова (Boehmeria nivea), рамі (англ. ramie від малай. rami)[1] — вид рослин роду Boehmeria родини кропивові.
| Рамі | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Кропивові (Urticaceae) |
| Рід: | Boehmeria |
| Вид: | B. nivea |
| Біноміальна назва | |
| Boehmeria nivea | |
В англійській мові називається «китайською травою» (англ. China grass).[2]
Волокна рамі є одним з найдавніших матеріалів, використовуваних людиною. Наприклад, рештки їх були виявлені в тканинах зі скіфського поховання початку ІІІ ст. до н. е. у Великому Рижанівському кургані (біля села Рижанівка під Києвом)[3].
Багаторічна рослина з високими стеблами 1-1,8 м висоти. Розвивається з підземного кореневища. Листя до 15 см має білий вкрити волосинками низ. Квіти непримітні.
Зростає у Східній Азії. Походить ймовірно з Індії та Малайзії.
Волокно рамі має значну міцність, перевершуючи за характеристиками прядиво й льон. Воно майже не піддається гниттю. Використовується для канатів, тканин (у минулому — парусини). Завдяки схожості з шовком може застосовуватися для вироблення дорогих матерій.
Характеристики
Вирощування
Рамі є одною з найстаріших вирощуваних прядивних культур, вона використовується вже 6 тис. років. Використовують як її луб'яні волокна, так і флоему — останню для текстильного виробництва. Як правило, врожай збирають 2-3 рази на рік, але за умови сприятливих погідних умов врожай можуть збирати до 6 разів на рік[6].
Збирають рамі, коли надходить час цвітіння, або незадовго перед ним: зрілість проявляється сповільненням зросту і збільшенням обсягу волокон. Стебла зрізають під корінь чи обламують. Зламана серцевина стебел робить можливим зняття первинної кори прямо на місці збору[6].
Зібрані стебла, ще свіжі, піддають декортикації, тобто відділяють первинну кору від костриці. Якщо сировина висохла, зробити це буде значно трудніше. Видобуті волокна лубу якомога швидше висушують, щоб уникнути їх ураження бактеріями і грибками[6].
Кількість зібраної сировини — від 3,4 до 4,5 тонн сухої ваги з гектара кожен рік. З 4,5 тонн виходить 1 600 кг сухого недегумованого волокна. Втрата ваги під час дегумування може становити до 25 %, залишаючи 1 200 кг кінцевого продукту[6].
Видобування волокна проходить в три етапи. На першому знімають зі стебел первинну кору, вручну чи машиною, цей процес відомий як декортикація («м'яття»). Коли кора знята, її тіпають, щоб видалити більшу частину зовнішнього шару, паренхіму в луб'яному шарі, і частину клейких речовин і пектинів. Нарешті, позосталий луб миють, сушать і піддають дегумуванню — для отримання прядивного волокна[6].
Remove ads
Зовнішній вигляд рослини
Листя
Квіти
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads