Рамкова конвенція про захист національних меншин
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рамкова конвенція про захист національних меншин — конвенція Ради Європи, багатосторонній договір, спрямований на захист прав національних меншин[1]. Підписана 1 лютого 1995 року у Страсбурзі[2]. Верховна Рада України ратифікувала її 9 грудня 1997 р.[3].

Держави, що підписали та ратифікували конвенцію, позначені темно-зеленим
Білим — держави-члени Ради Європи, що не підписували конвенції
Не є членами Ради Європи — сірим
Основні принципи
Узагальнити
Перспектива
Цей договір є першим міжнародно-правовим інструментом, спрямованим на захист прав осіб-членів національних меншин як інтегральної складової прав людини в цілому. Концептуальний підхід, закладений у Конвенції, передбачає «досягнення у всіх сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя повної та справжньої рівності між особами, які належать до національної меншини, та особами, які належать до більшості населення»[2].
Конвенція спрямована на сприяння повній та реальній рівності національних меншин, встановлюючи у стосунку до осіб, які належать до національних меншин, у сферах суспільного життя, такі принципи:
- Недискримінація
- Просування ефективної рівності
- Сприяння та збереження культури, релігії, мови і традицій
- Свобода мирних зібрань
- Свобода асоціацій
- Свобода вираження думок
- Свобода думки, совісті і релігії
- Право на доступ і використання засобів масової інформації
- Свободи, що стосуються мови та освіти
- Транскордонні контакти і співробітництво
- Участь в економічному, культурному та суспільному житті
- Заборона примусової асиміляції[4].
Захист існування національних меншин відбувається в рамках відповідних територій держав-учасників Конвенції[2].
Прийнявши цю Конвенцію, Рада Європи офіційно визнала права національних меншин складовою прав людини. Втім, назва конвенції («рамкова») засвідчує, що цей договір лише встановлює загальні демократичні принципи, в рамках яких держави-підписанти діють самостійно, враховуючи неоднозначність та специфіку питання прав національних меншин у різних країнах[5].
Реалізація
При Комітеті Міністрів Ради Європи існує Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин. До нього належать 18 незалежних експертів. Метою діяльності Комітет є оцінка виконання державами-учасницями положень Конвенції, що здійснюється на основі інформації, отриманої з державних доповідей та повідомлень неурядових організацій, а також власного моніторингу.
Співпрацюючи із Консультативним комітетом, Міністерство культури України готує раз на 5 років Доповідь про виконання Україною Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, спрямовує коментарі до оцінювальної доповіді Комітету, а також забезпечує організацію моніторингових візитів до України експертів Консультативного комітету[6].
Див. також
Примітки
Джерела
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.