Район Шінаґава

35°36′33.06″ пн. ш. 139°43′48.53″ сх. д.

Район Шінаґава
Прапор
Країна	Японія
Острів	Хоншю
Регіон	Канто
Префектура	Токіо
ISO 3166-2	13109-1
Площа	22,72 км² (1 жовтня 2008[1])
Населення	367 407 осіб (1 липня 2011[2])
Густота	16171.1 осіб / км²
city.shinagawa.tokyo.jp​(яп.)
Район Шінаґава у Вікісховищі

Райо́н Шінаґа́ва (яп. 【品川区】, しながわく, МФА: [ɕinagawa ku̥]; англ. Shinagawa ward) — особливий район в японській столиці Токіо. Розташований на березі Токійської затоки. У XVII — XIX століттях — станція на Східноморському шляху. У 1889—1932 роках — містечко, у 1932—1943 роках — міський район міста Токіо. З 1943 року — особливий район столиці Токіо.

Географія

• Площа району Шінаґава на 1 жовтня 2008^[1] становила близько &&&&&&&&&&&&&022.072000022,72 км².
• Річки: Меґуро, Тачіай
• Плато: Плато Мусашіно
• Затоки: Токійська затока Тихого океану.
• Сусідні райони: Мінато, Кото, Меґуро, Ота й Шібуя.

• 
  Розташування
• 
  Хмарочоси району
• 
  Головний офіс JA
• 
  Залізнична станції Шінаґава

Історія

Станція Шінаґава (1834)

• VIII — XIII ст.: станція й транспортний пункт у повіті Ебара провінції Мусаші. Лежав на шляху до столиці Кіото з адміністративного центру провінції Мусаші.
• 1603—1867: містечко-станція Шінаґава (【品川宿】). Перша і найбільш велелюдна станція на Східноморському шляху, що сполучав Едо зі столицею Кіото.
• 13 січня 1869: на базі станції створено префектуру Шінаґава (【品川県】). До її складу увійшли сусідні поселення 6 повітів. Префектура нараховувала близько 34 тисяч дворів і понад 188 тисяч мешканців.
• 14 листопада 1871: префектура Шінаґава ввійшла до складу префектури Токіо.
• 1 травня 1889: на базі колишньої станції створено містечко Шінаґава (【品川町】).
• 1 жовтня 1932: на містечка Шінаґава створено міський район Шінаґава (【品川区】) міста Токіо.
• 1 липня 1943: внаслідок ліквідації міста Токіо й перетворення його на столичну префектуру міський район Шінаґава отримав статус особливого району столиці.
• 15 березня 1947: район Шінаґава поглинув район Ебара.

Населення

Населення району Шінаґава на 1 липня 2011^[3] становило близько &&&&&&&&&0367407.&&&&00367 407 осіб. Густота населення становила &&&&&&&&&&016171.010000016 171,1 осіб/км².

Освіта

• Університет Рішшьо

Туризм

• 
  Святилище Шінаґава
• 
  Святилище Ебара
• 
  Святилище Іруґі
• 
  Музей човнів
• 
  Музей історії Шінаґави

Примітки

1. Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 .
2. Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 .
3. Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 .

Джерела та література

• Район Шінаґава // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)

Район Шінаґава // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Район Шінаґава

• (яп.) Офіційна сторінка особливого району Шінаґава