Районний будинок культури (Охтирка)

Районний будинок культури (м. Охтирка, Сумська область) — пам'ятка архітектури місцевого значення, характерний зразок громадської будівлі повітового міста Лівобережної України початку ХХ століття.

Районний будинок культури
50°18′18.961200100002″ пн. ш. 34°53′37.334400099999″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Охтирка
Розташування	вул. Незалежності, 9
Тип	Народний дім
Дата заснування	1914
Районний будинок культури Районний будинок культури (Україна)

Перший культурно-освітній заклад міста, зведений на честь 50-ти річчя скасування кріпосного права у 1914 році. Автор проєкту — уродженець Охтирки, інженер-будівельник залізничних доріг, архітектор Василь Григорович Яковлєв (1879—1961)^[1].

8 березня 2022 року будинок був пошкоджений російськими агресорами^[2].

Історія

На початку 1911 року мешканці Охтирки зібрали кошти на будівництво Народного дому на честь 50-річчя відміни кріпосного права. Був затверджений план будівництва за проєктом місцевого інженера-архітектора Василя Яковлєва, а вже за три роки в центрі міста з’явилася нова будівля в стилі ампір^[3].

Однак Народний дім не одразу став осередком культурного та освітнього життя. Розпочалася Перша світова війна. У серпні 1914 термінові повітові земські збори визнали за необхідне використовувати приміщення Народного дому під шпиталь.

Після революції в будівлі розміщувались різні громадські організації, У 1922 році Народний Дім змінив назву на «Сільбудинок», з 1930-х років — на «Будинок колективіста», потім дістав назву районний Будинок культури^[4].

У закладі працювала низка мистецьких колективів. Популярними були духовий оркестр і хорова капела, в якій починав свій творчий шлях відомий український оперний співак Петро Білинник^[4].

1930 року тут було створено аматорський драматичний колектив — Охтирський український робітничо-колгоспний пересувний театр^[5]. На сцені закладу виступали видатні українські актори Наталія Ужвій та Амвросій Бучма^[6]. Художником-декоратором театру на початку 1940-х рр. працював уродженець Охтирки, всесвітньо відомий український письменник Іван Багряний^[7], на честь якого на фасаді будинку встановлено барельєф^[6].

Стилістичний опис будівлі

Будівля цегляна, у плані прямокутна, витягнута по повздовжній осі. Центральну частину її займає глядацька зала зі сценою. Перед залою — вестибюль з двома сходами. Частина будівлі з вестибюлем — триповерхова, праве крило — одноповерхове, ліве — триповерхове, при чому третій поверх утворює кілька приміщень над північно-східною частиною будівлі. Під будівлею влаштовано підвал. Перекриття плоскі, балочні.

Фасади будинку оформлені в стилі ампір, з рустованими пілястрами і горизонтальними уступчастими карнизами на рівні перекриття першого поверху і в завершеннях стін по їх периметру. Віконні прорізи прямокутні, тільки в центральній частині головного фасаду на третьому поверсі, в арках — заокруглені. Центральна частина головного фасаду і бічні фасади триповерхового об' єму завершуються трикутними уступчастими фронтонами. Такі ж фронтони і над сценічною коробкою. Дах вальмовий, покрівля залізна.

Перед входом у вестибюль влаштовано тамбур з чотирма колонами перед входом, над ним розміщено балкон з огородженням у вигляді балясин. Маленький балкончик з фігурними чавунними ґратками влаштований і на третьому поверсі в центрі фасаду. Вхід на південному фасаді фланковано двома колонами. Над іншими бічними входами —одним на південному фасаді і двома на північному — влаштовані накриття на фігурних кованих кронштейнах.

Від первісного оздоблення в інтер'єрі зберігся ліпний декор: на стінах, в облямуванні дверних отворів і на стелі, в залі над порталом сцени — дві жіночі фігури, алегорії мистецтва; стеля у залі прикрашена по периметру кесонами, по центру — ліпний декоративний овал. Підлога з кольорової керамічної плитки.

Руйнування

Під час бомбардування центру Охтирки термобаричними бомбами 8 березня 2022 року будинок зазнав значних руйнувань. Вибухом було пошкоджено покрівлі: слухові вікна, цегляні фронтони, скати, частина металевого укриття. Майже повністю зруйновані двері та вікна.

Зазнали пошкоджень оригінальні елементи декору внутрішніх приміщень та фасаду будинку: карнизи, колони, пілястри, ліплення, декоративна кладка.

За попередніми підрахунками кошторис відновлюваних та реставраційних робіт складає 4,7 млн гривень. Це демонтажні, будівельні, опоряджувальні, внутрішні, зовнішні, сантехнічні, електромонтажні роботи, відновлення системи опалення та вентиляції^[6].

Примітки

1. Що відвідати?. Охтирська міська рада. Процитовано 24 квітня 2023.
2. Охтирський Будинок культури обов’язково відновлять. Охтирський Портал. 29 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
3. Народний дім. Український інститут. Процитовано 30 квітня 2023.
4. Охтирському районному Будинку культури в цьому році виповнилося 100 років. Охтиська районна державна адміністрація. 23 грудня 2014. Процитовано 30 квітня 2023.
5. Бакуліна, Валерія (8 квітня 2020). Народний театр в Охтирці, чи можливе відродження?. Охтирський Портал. Процитовано 30 квітня 2023.
6. Народний дім. 1914—2022. Міністерство культури та інформаційної політики України. Архів оригіналу за 24 квітня 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
7. Попільнюх, М. (21 квітня 2009). Охтирський етап життя та літературної творчості Івана Багряного періоду другої світової війни. Охтирський Портал. Процитовано 30 квітня 2023.

Джерела

• Логвин М. Народний будинок, 1911—14 / Микола Логвин // Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область : (матеріали до багатотомного «Зводу пам'яток історії та культури України») — Київ : Ін-т історії України НАН України, 2017. — С. 860.