Разумовська Карина Володимирівна

Карина Володимирівна Разумовська (рос. Разумовская Карина Владимировна нар. 9 березня 1983; Ленінград, СРСР) — російська акторка кіно та театру.

Карина Разумовська
рос. Разумовская Карина Владимировна
Ім'я при народженні	Карина Володимирівна Разумовська
Народилася	9 березня 1983(1983-03-09) (41 рік) Ленінград  СРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв (2004)
Роки діяльності	2002 і до тепер
Чоловік	Артем Карасьов (2005-2011)
Батьки	Володимир Олена
Провідні ролі	Вікторія Родіонова (т/с Мажор)
IMDb	ID 2149437
Нагороди та премії
лауреат Санкт-Петербурзької незалежної акторської премії імені Владислава Стржельчика (2016)

Життєпис

Карина Разумовська народилася 9 березня 1983 року в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Батько Володимир працював моряком у торговельному флоті, мати — домогосподарка^[1]. У Карини є молодший брат Сергій, програміст Node.js^[2].

Коли Карині була 5 років, її взяли виконати невеликий епізод в картині Віктора Бутурліна «Гальмування в небесах». Роль була настільки незначною, що ім'я юної акторки навіть не з'явилося в титрах. Проте саме після цієї події Карина загорілася ідеєю стати акторкою та пов'язати своє життя з кіно.

Закінчивши загальноосвітню школу, Разумовська подала документи до театрального інституту. Її мати була проти подібного вибору професії, вважаючи фах акторки нестабільним та непередбачуваним способом заробітку, і довго вмовляла доньку стати перекладачем. Але Карина наполягла на своєму та без проблем вступила до «Санкт-Петербурзької академії театрального мистецтва».

У 2004 році закінчила «Санкт-Петербурзьку академію театрального мистецтва» (майстерня В.В. Петрова). У трупі «Санкт-Петербурзького Великого драматичного театру ім. Р. Товстоногова» з 2004 року. Співпрацювала з «Санкт-Петербурзьким академічним театром комедії імені М. П. Акімова».

Карина вважає себе театральною акторкою, віддаючи перевагу виступам на сцені. У кіно вона знімається в свій вільний від репетицій час або на літніх канікулах, коли театр призупиняє свою роботу.

Особисте життя

Про своє особисте життя Карина Разумовська не любить розповідати, всіляко уникаючи будь-яких питань на цю тему в інтерв'ю. Зі своїм чоловіком, Артемом Карасьовим (нар. 21 липня 1984), Карина познайомилася в театральній академії. Їх весілля відбулося 31 грудня 2005 року^[3]. Шлюб розпався після шести років^[4].

Нині Карина Разумовська живе у цивільному шлюбі з Єгором Бурдіним. Карина та Єгор були знайомі з сьомого класу, разом вчилися у ленінградській школі № 551. У шкільні роки Карина зустрічалася з Єгором.

Після того, як у них обох розпалися шлюби, вони у квітні 2009 року вирішили жити разом^[5]. Єгор Бурдін не має відношення до кіно та театру, він підприємець, власник м'ясної крамниці «Страшний сон вегана». Назву крамниці придумала Карина.

У вільний час Карина Разумовська займається численними хобі. Вона обожнює готувати, освоює італійську кухню. Карина також захоплюється спортом та йогою.

Карині Разумовській подобається творчість, вона малює аквареллю та вишиває хрестиком^[2][6].

Роботи у театрі

Санкт-Петербурзький Великий Драматичний театр ім. Р. Товстоногова

• «Ніч перед Різдвом» (Оксана),
• «Блаж» (Ольга),
• «Чорна комедія» (Клея),
• «Веселий солдат» (Нелька),
• «Катерина Іванівна» (Покоївка),
• «Школа платників податків» (дочка Фромантель),
• «Пьяні» — Марта^[7]
• «Мерсі» (Мерсі)^[8];
• «Каліка з острова Інішмаан» (Гелен)^[9].

Санкт-Петербурзький академічний театр комедії імені М. П. Акімова

• «Привиди» (Марі),
• «Весілля Кречинського» (Лідочка),
• «Хочу зніматися в кіно» (Ліббі).

Фільмографія

Кінофільми

• 1989 — «Гальмування в небесах» (епізод)
• 1991 — «Дій, Маню!» (епізод)
• 2002 — «Ковчег» (Катя)
• 2003 — «Історія весняного призову» (Свєта)
• 2006 — «Там, де живе любов» (Марина Комарова)
• 2007 — «Оранієнбаум. Срібний самурай» (Надя)
• 2008 — «Блаженна» (Олександра)
• 2008 — «Мінливості долі» (Анна Петрівна Алексєєва)
• 2008 — «Краса вимагає ...» (Женя Кукушкіна)
• 2008 — «По контуру обличчя» (Вона)
• 2008 — «Подзвони в мої двері» (Поліна)
• 2009 — «Будинок для двох» (Настя Сафонова)^[10]
• 2009 — «Мій» (Свєта Свєшнікова)
• 2009 — «Реквієм для свідка» (Віра)
• 2009 — «Кров не вода» (Аня Куликова)
• 2009 — «Фокусник» (Рина)
• 2010 — «Підсадний» (Тетяна)
• 2011 — «Вітер північний» (Катя Андрєєва)
• 2011 — «Секта» (Наташа)
• 2013 — «Один на всіх» (Женя Бойцова)
• 2013 — «Темні лабіринти минулого» (Ліза)
• 2014 — «Знову один на всіх» (Женя Стрельцова)
• 2014 — «Піти, щоб повернутися» (Віра Воскресенська / Аліса Володіна)
• 2014 — «Новорічне щастя» «Міс-Фітнес»
• 2014 — «Дачний романс» (Лєна)
• 2015 — «Біловоддя. Таємниця загубленої країни» (Іоанта)
• 2015 — «Життєві обставини» (Женя)
• 2015 — «Співучасники» (Ольга)
• 2015 — «Тінь бабки» (Лана Алексєєва)
• 2015 — «Останній охоронець Беловодья» (Іоанта)
• 2017 — «Цензор» (психолог)

Телесеріали

• 2004 — «Родинний обмін» (Віра / Юля)
• 2004 — «Сестри» (Рита)
• 2005 — «Ад'ютанти любові» (Ольга Лопухіна)
• 2006 — «Розклад доль» (Поліна)
• 2006 — «Все змішалося в домі» (Ксенія Малюкова)
• 2008 — «Все не випадково» (Ліля Білоусова)
• 2009 — «Танго з ангелом» (Наталія Тарасова)
• 2009 — «Смерть Вазір-Мухтара» (Булгаріна)
• 2011 — «Пілот міжнародних авіаліній» (Ксенія Лаптєва)
• 2011 — «Ящик Пандори» (Наташа)
• 2012 — «Під прикриттям» (Віра)
• 2012 — «Тільки про любов» (Леся)
• 2012 — «Зворотний бік Місяця» (Люда)
• 2013 — «Вангелія» (Аліса Варежкіна)
• 2013 — «Балабол» (Віка)
• 2014 — «Мажор» (Вікторія Родіонова)
• 2015 — «Поліцейський дільниця» (Світлана)
• 2015 — «Петля Нестерова» (Рита)
• 2016 — «Жінка його мрії» (у виробництві)
• 2016 — «Життєві обставини» (у виробництві)
• 2016 — «Бравіста» (короткометражка)
• 2016 — «Мажор-2» (Вікторія Родіонова)
• 2017 — «Біловоддя. Таємниця загубленої країни» (Іоанта)
• 2017 — «Життєві обставини» (Женя)
• 2017 — «Сплячі» (епізод)
• 2018 — «Мажор-3» (Вікторія Родіонова)
• 2018 — «Ідеальна дружина» (Валерія Хрусталева)
• 2019 — «Чорний пес» (Ольга Смирнова)

Дубляж

• 2011 — «Води слонам» (Різ Візерспун — Марлена Розенблютом)

Премії та нагороди

Лауреат Санкт-Петербурзької незалежної акторської премії імені Владислава Стржельчика (2016)^[11].

Примітки

1. Карина Разумовська: «Мене не хотіли затверджувати в “Мажор”»(рос.)
2. Карина Разумовська: панянка-хуліганка [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
3. Карина Разумовська(рос.)
4. Карина Разумовська: особисте життя зірки серіалу «Під прикриттям» [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
5. Карина Разумовська: «Перший поцілунок з чоловіком стався ще у школі»(рос.)
6. Карина Разумовська: «Я соромлюся надягати короткі спідниці» [Архівовано 2016-11-11 у Wayback Machine.](рос.)
7. Пьяные (рос.). Российский государственный академический Большой драматический театр имени Г. А. Товстоногова. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
8. ВДТ імені Товстоногова. «Мерсі» [Архівовано 1 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
9. Калека с острова Инишмаан (рос.). Федеральное государственное бюджетное учреждение культуры «Российский государственный академический Большой драматический театр имени Г. А. Товстоногова». Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
10. Будинок для двох на «ІНТЕР»
11. Лавреати премії за 2016 рік(рос.)

Посилання

• Карина Разумовська на сайті IMDb (англ.)
•  Разумовська Карина Володимирівна у соцмережі «Facebook»
•  Разумовська Карина Володимирівна  у соцмережі «Instagram»
• Профіль на сайті ВДТ імені Товстоногова (рос.)