Радіотехнічні війська України
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Радіотехнічні війська́ — рід військ у складі Повітряних сил України. На війська покладене завдання завчасно попередити про повітряний напад, вони є головним джерелом інформації про повітряну обстановку над Україною та навколо неї. Мережа підрозділів радіотехнічних військ створює суцільне радіолокаційне поле вздовж усього державного кордону, а окремі підрозділи військ прикривають важливі об’єкти та міста. Радіус виявлення імовірних загроз — до 300—400 км.[1]
| Радіотехнічні війська | |
|---|---|
 | |
| Країна | Україна |
| Вид | Повітряні сили |
| Тип | радіотехнічні війська |
| Знаки розрізнення | |
| Нарукавний знак |  |
| Медіафайли на Вікісховищі | |
Радіотехнічні війська призначені для ведення радіолокаційної розвідки (англ. RADINT) повітряного, наземного та морського простору, розпізнавання виявлених цілей і сповіщення про них військ протиповітряної оборони країни, інших видів збройних сил, служби надзвичайних ситуацій, забезпечення наведення винищувачів на ціль, дій зенітних ракетних військ і виконання інших завдань.[2]
Історія
Узагальнити
Перспектива
У серпні 2018 року з'явилася інформація щодо модернізації західного центру радіотехнічного спостереження (надгоризонтна радіолокаційна станція «Дніпро»), який перебуває в підпорядкуванні Національного центру управління та випробувань космічних засобів.[3]
У січні 2019 року фахівці радіотехнічних військ ПС ЗСУ та вітчизняних підприємств-виробників радіолокаційного озброєння узгодили єдині протоколи обміну даними між радіолокаційними станціями (РЛС) різних видів та автоматизованою системою управління (АСУ) авіації і протиповітряної оборони.[4]
На початку лютого 2019 року було розпочато заходи із модернізації наземних радіолокаційних запитувачів системи «Пароль» розпізнавання літаків «свій — чужий» відповідно до стандартів НАТО.[5]
У лютому 2019 року під час випробувань модернізованих зенітно-ракетних комплексів “Тор” та “Куб” на Державному випробувальному полігоні “Ягорлик” у Херсонській області була помічена нова українська радіолокаційна станція УКХ діапазону Бурштин-1800. Вона призначена для автоматичного виявлення повітряних об’єктів, виявлення їх поточних координат за азимутом та дальністю, а також видачі радіолокаційної інформації користувачу. На відміну від представленої раніше станції ця була змонтована на вітчизняному шасі КрАЗ-7634.[6]
Структура
Станом на 2013 рік у складі радіотехнічних військ було 5 бригад:
- 1-ша радіотехнічна бригада - с. Липники
- 14-та радіотехнічна бригада - м. Одеса
- 138-ма радіотехнічна бригада - м. Васильків
- 164-та радіотехнічна бригада - м. Харків
Після анексії Криму Росією на базі 40-ї Кримської радіотехнічної бригади у складі Збройних силах РФ сформовано 3-й радіотехнічний полк.
Розташування
Розформовано
2006
2014
Оснащення
На озброєнні стоять РЛС, що залишились з часів СРСР. Після відновлення незалежності України на озброєння надходять РЛС Українського виробництва 35Д6 (НВК «Іскра») і П-18 (ПАТ «Холдингова компанія „Укрспецтехніка“»), інша техніка проходить капітальний ремонт та модернізацію.
Командувачі
- полковник Оліферко Аркадій Арсентійович[8]
- генерал-майор Коротков Валерій Юрійович[9]
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.