Радченко Петро Андрійович

Радченко Петро Андрійович (1 (14) липня 1902(19020714), Київ — 19 липня 1942, Київ) — український письменник.

Петро Андрійович Радченко
Народився	1 (14) липня 1902(1902-07-14) Київ, Російська імперія
Помер	19 липня 1942(1942-07-19) (40 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	письменник, журналіст
Учасник	німецько-радянська війна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радченко.

Життєпис

Народився у Києві. 1922 року закінчив педагогічні курси. Опісля працював вчителем у київських школах.

Згодом працював співробітником журналу «Молодий більшовик» та «Літературної газети».

Друкувався з 1925 року. За життя вийшло декілька збірок оповідань та повістей: «Скрипка» (1928), «Чорний хліб» (1931), «Залізні шори» (1932) та інші.

Був членом літературних організацій «Молодняк» та ВУСПП.

З початком війни пішов на фронт, потрапив у оточення поблизу Києва, брав участь у партизанському русі та роботі підпільних організацій у Києві. Загинув у гестапо куди потрапив за доносом Аркадія Любченка.

Вшанування пам'яті

1957 року на його часть названо нову вулицю на Олександрівській Слобідці.

Джерела

• Украинская советская энциклопедия. Главная редакция Украиской советской энциклопедии. — Том 9. — Киев, 1983.

Посилання

• Радченко П. Залізні шори: повість з життя старої школи / Петро Радченко. — Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1932. — 191 с.