Радищев Афанасій Прокопович

Радищев Афанасій Прокопович (1683/84—1746) — член Генерального військового суду (з 1732 по 11 вересня 1734 рр.), член («от великороссийских») тимчасового правління Генеральної військової канцелярії (з 29 грудня 1733 по 1 березня 1734 рр.), член Правління гетьманського уряду (з 22 березня 1734 по вересень 1735 рр.)^[1], Стародубський полковник з 1734 по 1741 рр. Дід російського письменника Олександра Миколайовича Радищева.

Радищев Афанасій Прокопович Радищев Афанасий Прокофьевич
Радищев Афанасій Прокопович Портрет Афанасія Радищева в Глухові 1734 р.
Прапор член Генерального військового суду
1732 — 1734
Прапор Член Правління гетьманського уряду
1734 — 1735
Спадкоємець:	Барятинський Андрій Трохимович
Прапор Стародубський полковник
1734 — 1741
Попередник:	Дуров Олександр (1730-1734 рр.)
Спадкоємець:	Максимович Федір (1741-1756 рр.)
Народження:	1678(1678) Радищево (нині Калузька область)
Смерть:	1746(1746) Радищево (нині Калузька область)
Поховання:	Малоярославець
Національність:	росіянин
Країна:	Російська імперія
Рід:	Радищевиd
Шлюб:	Анастасія Григорівна Аблязова (? — бл. 1774)
Діти:	Микола (1728—1806), Ганна Дубенська
Військова служба
Звання:	полковник

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радищев (прізвище).

Військова служба

Службу почав солдатом у «потішному» Преображенському полку в 1703 році, а продовжив у Київському піхотному полку прапорщиком. У 1708 році отримав звання капітана, а в 1726 р. — підполковника. В цьому ж році звільнився в званні полковника з армії. Брав участь в Полтавській битві.

Керівництво в Глухові

В 1732 році починається діяльність в Глухові. Спочатку Афанасія Радищева вводять до складу Генерального військового суду (до 11 вересня 1734 р.). Потім, паралельно, 29 грудня 1733 року його призначають членом («от великороссийских») тимчасового правління Генеральної військової канцелярії.

Докладніше: Склад Правління гетьманського уряду

А з 22 березня 1734 р. він разом з іншими двома росіянами князем Шаховським Олексієм Івановичем та полковником Кишкиним Семеном Тимофійовичем увійшов до складу Правління гетьманського уряду.^[1]

Стародубський полковник

У вересні 1734 рік Афанасія Радищев призначається Стародубським полковником. Цей полк був одним з найбільших і багатих полків України. На цій посаді він перебував до 21 вересня 1741 року. У 1737—1738 рр. знаходився в Києві, де «через цілий рік і два місяці містив над малоросійськими полками головну команду».

Був відставлений з чином бригадира, після чого повернувся в рідні місця, під Малоярославець, в маєток Нємцова, де і помер. Похований у збудованій ним церкві Казанської ікони Божої матері в Малоярославці.^[2]

Примітки

1. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289.
2. Татаринцев А. Г. Из истории семьи Радищевых // Татаринцев А. Г. А. Н. Радищев. Архивные разыскания и находки. Ижевск, 1984. — С. 8-14.

Джерела

• Бантыш-Каменский, Словарь достопамятных людей русской земли, ч. IV, М. 1836, стр. 259
• Дневник генерального подскарбия Якова Марковича, изданный под редакцией А. Лазаревского, ч. III, Киев, 1897 г., стр. 384; «Гусский Архив» 1872 г., стр. 944;
• Сборник биографий кавалергардов, СПб., 1901, стр. 203—204;
• Татаринцев А. Г. Из истории семьи Радищевых // Татаринцев А. Г. А. Н. Радищев. Архивные разыскания и находки. Ижевск, 1984. С. 8-14.
• Поклонский Д. Р. Радищевы в Стародубе // Поклонский Д. Р. Стародубская старина XI—XIX вв. Клинцы, 1998. Кн. 1. С. 181—187.