Російський державний історичний архів

Російський державний історичний архів, РДІА (рос. Российский государственный исторический архив, РГИА) — архівна установа Російської Федерації.

Російський державний історичний архів РДІА Дата відкриття 1922 як рос. Ленинградские отделения секций Центрального архива РСФСР Кількість одиниць зберігання 6,5 млн. Хронологічні рамки документів кінець XVIII ст. — 1917 р. Керівник Костанов Олександр Іванович Місце-розташування  Росія Москва, рос. Заневский проспект, 36 Сайт fgurgia.ru/start.do  commons:Category:Archives in Russia на Вікісховищі

Історія

Архів було засновано 1925 року як Ленінградський центральний історичний архів, на базі Ленінградських відділень Центрархіва СРСР, який у свою чергу був заснований трьома роками раніше. У цих секціях матеріали, в майбутньому сформували РГІА, зберігалися в II (юридичному) відділенні, секції народного господарства та ін.. У 1924 році ці матеріали були на якийсь час перевезені в Москву, як частина так званого Петроградського історико-революційного архіву.

В 1929 році Ленінградський і Московський державний історичний архіви були об'єднані в Центральний Історичний Архів СРСР, у складі якого діяло Ленінградське відділення (ЛВЦІА), розділене на 4 відділення: народного господарства, політики і права, культури і побуту і армії і флоту, а в 1934 році на базі цих архівних відділень ЛОЦІА були створені незалежні архіви (Архів народного господарства, Архів внутрішньої політики, культури і побуту), пізніше з 1936 року стали центральними. У 1941 році на їх основі був створений Центральний державний історичний архів Ленінграда (ЦДІАЛ).

1961 року архів отримав свою остаточну назву до кінця Радянської епохи — Центральний державний історичний архів СРСР. У ЦДІА СРСР було передано частину фондів вищих і центральних установ Російської імперії, і навіть ряд фондів особового походження, що зберігалися раніше в Центральному державному історичному архіві Москви (ЦГІАМ) і Центрального архіву давніх актів (ЦДАДА).

У 1992 році архів отримав свою колишню назву — Російський державний історичний архів. У 1993 році був включений до Державного звіт особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації.

До 2006 року архів знаходився у будівлі Сенату та Синоду, але потім у зв'язку з передачею цієї будівлі Конституційному суду та Президентської бібліотеці архів переїхав у спеціально для нього побудоване нову будівлю.^[1]

З архівом пов'язано гучну кримінальну справу про крадіжку кількох тисяч старовинних документів з його фондів антикваром Володимиром Файнбергом.

Примітки

1. Здания Сената и Синода в Петербурге освобождают к приезду Конституционного суда [Архівовано 19 липня 2013 у Wayback Machine.] NEWSru 29 березня 2006. (рос.)

Посилання

• Російський державний історичний архів [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.