П'єр Паоло Б'янкі

П'єр Па́оло Б'я́нкі (італ. Pier Paolo Bianchi; нар. 11 березня 1952, Ріміні, Італія) — італійський мотогонщик, триразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP в класі 125сс (1976, 1977, 1980).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Б'янкі.

П'єр Паоло Б'янкі італ. Pier Paolo Bianchi
Загальна інформація
Національність	італієць
Громадянство	Італія
Народження	11 березня 1952(1952-03-11) (72 роки) Ріміні, Італія
Спорт
Вид спорту	мотоспорт
Дисципліна	MotoGP: 80сс, 125сс
Нагороди

Біографія

П'єр Па́оло Б'я́нкі дебютував у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP в 1973 році, взявши участь у гонці класу 125сс на Гран-Прі Італії на Yamaha, посівши у ній п'яте місце. В наступному сезоні він по wild-card знову взяв участь у Гран-Прі Італії, цього разу на мотоциклі Minarelli, і посів там третє місце. Цей успіх дозволив П'єру Паоло в наступному сезоні стати повноцінним гонщиком у MotoGP, представляючи в класі 125сс команду Morbidelli. У першому ж повному сезоні Б'янкі у семи гонках, в яких стартував, шість разів фінішував на подіумі, і посів у загальному заліку друге місце, пропустивши Паоло Пілері.

В наступному сезоні 1976 року П'єр Паоло виграв свій перший титул чемпіона світу в класі 125сс після того, як виграв сім Гран-Прі, випередивши в загальному заліку на 23 очка іспанця Анхеля Ньєто. У 1977 році він знову здобув титул чемпіона, здобувши сім перемог, два других місця і 131 очко в загальному заліку.

У 1978 році він повернувся до Minarelli, з якою виграв чотири гонки, отримавши в підсумку третє місце в загальному заліку класу 125сс. Ще гірші результати були у сезоні 1979 року, коли найкращим результатом Б'янкі було третє місце на Гран-Прі Швеції, а у загальному заліку він посів десяте місце. У 1980 році він вирішив перейти до MBA, з якою втретє у своїй кар'єрі став чемпіоном світу.

Після цього тріумфу у кар'єрі П'єра Паоло почався період експериментів, коли він з року в рік змінював команди: Sanvenero, Rieju, Cagiva, Seel. У 1984 та 1986 роках Б'янкі навіть брав участь у змаганнях класу 80сс. І, хоча у нього і траплялися перемоги на етапах Гран-Прі, проте для ще однієї перемоги у чемпіонаті їх виявилось замало: найкращим результатом було 2-е місце у 1985 році.

У 2003 році президент Італії Чампі нагородив П'єра Паоло Б'янчі почесною відзнакою «Кавалер ордена за заслуги перед Італійською Республікою», що паставило його в один ряд із такими видатними італійськими чемпіонами, як Джакомо Агостіні, Бруно Руффо, Еугеніо Лаззаріні та Карло Уббіалі.

Статистика виступів

MotoGP

У розрізі сезонів

Система нарахування очок, що діяла у період 1969 —1987 років:

Місце	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Очки	15	12	10	8	6	5	4	3	2	1

Система нарахування очок, що діяла у період 1988 —1992 років:

Місце	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Очки	20	17	15	13	11	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1

Сезон	Клас	Мотоцикл	Гонки	Пер	Под	ПП	Очки	Місце
1973	125cc	Yamaha	1	0	0	0	6	22
1974	125cc	Minarelli	1	0	1	0	10	17
1975	125cc	Morbidelli	7	0	6	4	72	2
1976	125cc	Morbidelli	7	7	7	6	90	1
1977	125cc	Morbidelli	10	7	9	8	131	1
1978	125cc	Minarelli	5	4	5	3	70	3
1979	125cc	Minarelli	4	1	2	0	35	10
1980	125cc	MBA	9	2	5	3	90	1
1981	125cc	MBA	9	0	6	5	84	3
1982	125cc	Sanvenero	6	0	5	1	59	4
1983	125cc	Sanvenero	10	0	3	1	40	8
1984	80cc	Rieju	8	2	3	0	68	3
	125cc	MBA	1	0	0	0	0	—
1985	125cc	MBA	10	3	6	1	99	2
1986	80cc	Seel	7	1	2	0	44	8
	125cc	Seel Elit	10	0	0	0	34	8
1987	125cc	MBA	11	0	1	0	43	7
1988	125cc	Cagiva	10	0	0	0	24	19
1989	125cc	Seel	1	0	0	0	0	—
Всього			127	27	61	32	999

Примітки

Джерела

• Профіль на офіційному сайті MotoGP (англ.)

Попередник: Паоло Пілері	Чемпіон світу у класі 125 сс 1976-1977	Наступник: Еугеніо Лаззаріні
Попередник: Анхель Ньєто	Чемпіон світу у класі 125 сс 1980	Наступник: Анхель Ньєто