Пітайо патагонський

Піта́йо патагонський^[2] (Colorhamphus parvirostris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)^[3]. Мешкає в Чилі і Аргентині. Це єдиний представник монотипового роду Патагонський пітайо (Colorhamphus)^[4].

? Пітайо патагонський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тиранові (Tyrannidae) Рід: Патагонський пітайо (Colorhamphus) Sundevall, 1872 Вид: Пітайо патагонський
Біноміальна назва
Colorhamphus parvirostris (Gould & Gray, GR, 1839)
Ареал виду     Проживання впродовж року     Зимування
Синоніми
Myiobius parvirostris Ochthoeca parvirostris
Посилання
Вікісховище: Colorhamphus parvirostris Віківиди: Colorhamphus parvirostris ITIS: 559390 МСОП: 22699963 NCBI: 555240

Опис

Довжина птаха становить 12-13,5 см, вага 10,7-13 г. Голова темно-коричнювато-сіра, скроні сіруваті. Тім'я і верхня частина тіла оливково-коричневі. Горло і груди сірі, решта нижньої частини тіла сіруваті з жовтуватим відтінком. Крила чорнувато-коричневі, коричневі покривні пера крил формують на крилах дві коричневі смуги. Хвіст чорнувато-коричневий. Очі карі. Дзьоб чорний, корткий і тонкий. Лапи чорні.

Поширення і екологія

Патагонські пітайо гніздяться в Патагонських Андах (в Чилі на південь від Арауканії, в Аргентині на південь від Неукена і Ріо-Негро) та на Вогняній Землі. Взимку частина популяції мігрує на північ, досягаючи Кокімбо. Патагонські пітайо живуть в помірних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами, а також насінням і дрібними плодами^[5]. Сезон розмноження триває з листопада по лютий. Гніздо відкрите, розміщується в чагарниках або на дереві. В кладці 3-4 яйця.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Colorhamphus parvirostris.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 лютого 2022.
4. Chesser, R.T.; Marin, M. (1994). Seasonal distribution and natural history of the Patagonian tyrant (Colorhamphus parvirostris) (PDF). Wilson Bulletin. 106: 649—667.
5. McGehee, S.M. (2007). Consumption of leñadura (Maytenus magellanica) seeds by three primarily insectivorous bird species. Anales del Instituto de la Patagonia (Chile). 35 (1): 71—73.