Пісочна анімація
стиль образотворчого мистецтва, а також технологія створення анімаційних фільмів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
стиль образотворчого мистецтва, а також технологія створення анімаційних фільмів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пісочна анімація, сипуча анімація або техніка порошку (англ. Sand animation, Powder animation) — стиль образотворчого мистецтва, а також технологія створення анімаційних фільмів. Легкий порошок — зазвичай очищений та просіяний пісок, але також сіль, кава чи щось інше — тонкими шарами наноситься на скло; за допомогою діапроєктора чи світлової дошки зображення, що утворюється, можна передавати на екран. Зазвичай всі дії виконуються руками, але як прилад можуть використовуватися пензлики. Винахідником стилю є канадська режисер-мультиплікатор Керолін Ліф. Частіше пісочна анімація виконується «наживо», коли художник змінює картину з піску прямо перед публікою. Така вистава потребує від виконавця особливого професіоналізму та обережності, оскільки картина може бути легко зіпсована від необережного поруху.
Техніку анімації за допомогою піску започаткувала Керолайн Ліф, коли була студенткою Гарвардського університету в 1968 році.[1] Вона створила свій перший фільм «Пісок, або Пітер і вовк» (1968), насипавши пляжний пісок на лайтбокс і маніпулюючи піщинками для створення фігур, текстур і руху, кадр за кадром. У 1970-х роках Елі Нойєс, ще один випускник Гарварду, створив короткометражні фільми «Пісочна людина» (1973) та «Пісочна абетка» (1974), які увійшли до дитячої освітньої телепрограми «Вулиця Сезам».[2] Приблизно в той самий час італійська студія Misseri випустила серіал A.E.I.O.U., який був намальований мокрим піском.[3] У 1977 році «Піщаний замок» голландсько-канадського аніматора Ко Ходемана отримав премію «Оскар» за найкращий анімаційний короткометражний фільм.[4] У 2006 році Герт ван дер Війвер створив серіал «Пісочний маг» («De Zandtovenaar»)[5] на голландському національному телебаченні, а відтоді займається анімацією для щорічної вистави на відкритому повітрі «Пристрасті» («The Passion»).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
