Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Підстригач Ярослав Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 травня 1928 село Самостріли, тепер Корецького району Рівненської області |
| Помер | 28 травня 1990 (62 роки) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Львівський університет |
| Галузь | теоретична механіка |
| Заклад | Фізико-механічний інститут АН УРСР (1954 - 1972), Львівська філія Інсттуту математики АН УРСР (1972 - 1978), Інстут прикладних проблем механіки і математики АН УРСР |
| Науковий ступінь | академік АН УРСР |
| Відомі учні | Огірко Ігор Васильович, Юзевич Володимир Миколайович, Яворський Михайло Степанович |
| Аспіранти, докторанти | Коляно Юрій Михайлович |
| Членство | НАНУ |
| Нагороди | |
Яросла́в Степа́нович Підстри́гач [1] (25 травня 1928, Самостріли Корецького району Рівненської області — 28 травня 1990, Львів) — український вчений в галузі теоретичної механіки. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань (у 1981—1990 роках). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1986 р. Член ЦК КПУ в 1986—1990 р. Основоположник теоретичного моделювання в механіці деформованих середовищ з урахуванням їх структури, взаємозв'язку процесів механічної і немеханічної природи.
Народився в родині українських селян Степана і Анастасії Підстригачів. Батько у тридцятих роках минулого століття керував місцевим осередком Просвіти. В 1940 р. батька Степана заарештовує НКВС, і він невдовзі помирає під Свердловськом. Матір з двома синами — 12-річним Ярославом і 3-річним Тарасом, вислано до пос. Джезказган Карагандинської області Казахстану. В 1945 р. повертається на Україну до рідного села. Після закінчення у 1946 р. Межиріцької середньої школи Ярослав Підстригач вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка на фізико-математичний факультет, а в 1951 році — до аспірантури при Інституті машинознавства і автоматики АН України (з 1964 року — Фізико-механічний інститут АН України). В 1954 р. став кандидатом наук.
1950–1952 рр. - лаборант Астрономічної обсерваторії Львівського університету[2]. У 1954–1972 рр. Я. С. Підстригач працює у Фізико-механічному інституті АН України. Член КПРС з 1960 року. У 1969 р. отримав ступінь доктора фізико-математичних наук. Цього ж року йому було присвоєно вчене звання професора і обрано членом-кореспондентом Академії наук України.
У 1972 р. Я. С. Підстригача обирають академіком АН УРСР та призначають головою Західного наукового центру Академії наук.
У 1972–1978 рр. він керує створеним ним Львівським філіалом математичної фізики Інституту математики АН України. З 1978 р., після перетворення філіалу в Інститут прикладних проблем механіки і математики АН України, Ярослав Степанович до останніх днів життя був його директором.
У 1975 році йому присуджено Державну премію України за розробку і впровадження у практику оптимальних режимів зонального відпуску зварних швів конструкцій оболонкового типу. За цикл праць «Математичні основи термомеханіки» в 1977 році йому присуджено премію ім. М. Крилова АН України. З 1978 року академік АН України Підстригач Я. С. — директор Інституту прикладних проблем механіки і математики АН України. У 1979 році йому присуджене почесне звання «Заслужений діяч науки України».
Академік АН України Ярослав Степанович Підстригач — видатний вчений-механік, основоположник теоретичного моделювання в механіці деформівних середовищ з урахуванням їх структури, взаємозв'язку процесів механічної і немеханічної природи. При цьому особливого значення він надавав ролі класичних і сучасних галузей математики, настійно необхідних при побудові математичних моделей для врахування і поєднання в цих моделях останніх досягнень механіки суцільних середовищ, нерівноважної термодинаміки, фізики й хімії конденсованих станів, електродинаміки та інших споріднених галузей.
З 1972 р. Я. С. Підстригач — член Президії АН України, голова Західного наукового центру АН України. Він був членом Національного комітету з теоретичної і прикладної механіки, членом бюро наукової ради з проблеми «Механіка деформівного твердого тіла» при Президії АН України. Велику науково-організаційну роботу Я. С. Підстригач проводив як голова секції наукової ради АН України з проблеми біосфери при Західному науковому центрі АН України, голова філіалу наукової ради АН України з проблеми «Кібернетика», член міжвідомчої наукової ради з проблем науково-технічного та соціально-економічного прогнозування при Президії АН України і Держплані України, голова наукової секції математики і механіки та колегії Львівського науково-виробничого приладобудівного комплексу. Він був членом редколегії низки наукових журналів, відповідальним редактором республіканського міжвідомчого збірника «Математичні методи і фізико-механічні поля».
Академік Я. С. Підстригач розумів, що для вирішення актуальних проблем народного господарства потрібні висококваліфіковані кадри. Багато зусиль та енергії віддавав він удосконаленню у регіоні всіх ланок системи підготовки спеціалістів, наукових, науково-педагогічних працівників — середньої, вищої школи, науково-дослідних установ і підприємств. Плідну наукову та науково-організаційну роботу він успішно поєднував з педагогічною діяльністю. Понад 25 років викладав у Львівському університеті ім. Івана Франка, завідував створеною в університеті за його ініціативою на базі Інституту прикладних проблем механіки і математики АН України кафедрою математичного моделювання.
Наукова спадщина вченого — це невичерпне джерело сміливих ідей, основоположних досліджень, опублікованих у понад 300 роботах, зокрема — у 14 монографіях.Підготував понад 50 докторів і кандидатів наук. Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1975). Премія присуджена за розробку і впровадження у практику оптимальних режимів зонального відпуску зварних швів конструкцій оболонкового типу. У 1977 р. Я. С. Підстригачу присуджено премію ім. М. М. Крилова за цикл праць «Математичні основи термомеханіки».
Заслужений діяч науки УРСР (1979).
Похований у Львові на Личаківському цвинтарі, поле № 55. 1996 року на могилі встановлено пам'ятник авторства Ярослава Троцька.[3]
Діти: Ігор Підстригач (науковий співробітник Астрономічної Обсерваторії Львівського Університету), Віктор Підстригач (професор Геттінгенського університету).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
