Підйомний міст

Підйомний міст — вид розвідного моста, пролітна споруда якого піднімається й опускається у вертикальній площині^[1]. До підйомних відносять найпростіші і найдавніші фортечні мости, дерев'яні зразки яких зафіксовані вже в Стародавньому Єгипті^[2], широко використовувані в Середньовіччі для облаштуванні фортець і замків, а також розкривні і вертикально-підйомні мости.

Підйомний міст

Підйомний міст у Вікісховищі

Фортечний міст (Португалія)

Підйомні мости, робота Піранезі із серії «Темниці», паперова архітектура

Л. Ф. Ніколаї^[ru] поділяв механізми підйомних мостів, які використовують поворот полотна навколо горизонтальної осі, на три типи^[3]:

1. з нерухомою віссю обертання, розташованою на кінці полотна;
2. з нерухомою віссю обертання, розташованою не на кінці полотна;
3. зі змінною віссю обертання.

Фортечний міст

Фортечний міст зазвичай опускається одним кінцем на барбакан і служить переправою через фортечний рів, що оточує укріплення^[4].

Типова конструкція середньовічного фортечного мосту включала два потужних дерев'яних бруси з противагами на одному кінці і ланцюгами, прикріпленими до полотна моста — на іншому. Популярними були дві конструкції — «відкритий» окремо розташований міст і вбудований в стіну, в якому підняте полотно моста перекривало отвір воріт (див. ілюстрацію на початку статті). Завдяки противагам, піднімали й опускали міст двоє людей. Зустрічалися і простіші мости, де прикріплені до полотна ланцюги через блоки безпосередньо заводилися на лебідку^[5].

З поширенням артилерії в кінці XV століття фортечні мости на ланцюгах стали марними, оскільки ланцюги можна було перебити ядрами. З'явилися нові конструкції — в одній з них піднімання мосту здійснювалося через важелі, які були продовженням полотна моста всередину фортеці (кінці важелів при цьому опускалися в підземелля всередині фортеці). В мостах іншої конструкції, популярної на сході Франції і вздовж Рейну, полотно мосту опускалося в рів, а важелі, що також були продовженням полотна моста, йшли при цьому вгору (в робочому положенні полотно закріплювалося додатковими брусками)^[6]. Вже з XIV століття підйомні мости в укріпленнях Італії і Франції стали замінювати розсувними^[7] .

У фортифікації на Русі підйомні мости зустрічалися рідше, ніж в Західній Європі, до наших днів не дійшов жоден. Крім Московського кремля, де на стінах веж зберігаються сліди отворів для ланцюгів і брусів, точно відомо про наявність такого моста, наприклад, у фортеці Волоколамська^[8].

Див. також

• Розвідний міст

Примітки

1. Мост разводной // Дорожная терминология: справочник. Транспорт, 1985. С. 57.
2. Lawrence, Arnold Walter. Ancient Egyptian Fortifications // The Journal of Egyptian Archaeology 51.1 (1965): 69-94.(англ.)
3. Подъёмные мосты [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] // Мосты: Руководство, составленное по программѣ Института инженеров путей сообщенія. Типографія Ю. Н. Эрлих, 1901. С. 93.
4. РАЗВОДНОЙ МОСТ [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] в Энциклопедия «Техника» (с иллюстрациями)
5. Эварт Окшотт. Рыцарь и его замок. Средневековые крепости и осадные сооружения [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]. Litres, 2017. С. 64.
6. Charles S. Whitney. Bridges of the World: Their Design and Construction [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]. Courier Corporation, 2003. С. 225—227.(англ.)
7. Charles S. Whitney. Bridges of the World: Their Design and Construction [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]. Courier Corporation, 2003. С. 227.(англ.)
8. Владимир Владимирович Косточкин. Русское оборонное зодчество: конца XIII — начала XVI веков. Издательство Академии Наук СССР, 1962. С. 272.

Література

• Подъёмные мосты [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] // Л. Ф. Николаи. Мосты: Руководство, составленное по программѣ Института инженеров путей сообщенія. Типографія Ю. Н. Эрлих, 1901. С. 93-99.
• Bornecque, Robert. L'évolution des ponts-levis du XVIe au XIXe siècle [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Bulletin monumental 140.3 (1982): 203—225.(фр.)
• Эварт Окшотт. Рыцарь и его замок. Средневековые крепости и осадные сооружения [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]. Litres, 2017. С. 64.