Підзвітність

Підзвітність — відносини між наділеними владою і тими, хто таку владу їм надав, у яких останні мають право утримувати перших у межах певного набору стандартів, оцінювати, наскільки повно вони виконують свої обов'язки в світлі цих стандартів, накладати санкції, якщо буде встановлено їх невиконання. Наділені владою зобов'язані доповідати і обговорювати результати своїх дій у межах своїх повноважень.

Концепція підзвітності отримала значний вплив у роботах нідерландського політолога Марка Бовенса і так званої «Утрехтська школа» підзвітності. Марк Бовенс розрізняє підзвітність як необхідну чесноту, і підзвітність як процес, який потребує спостереження та оцінювання.

Для ефективного існування організація має дотримуватися таких принципів підзвітності:

• прозорість;
• участь;
• оцінка;
• оскарження і реагування на скарги.

Учасники та складові елементи підзвітності

Учасниками підзвітності виступають будь-які люди та організації, що перебувають у так званих відносинах «принципал — агент». Ними можуть бути політики і чиновники, виборці і політики, начальники і підлеглі тощо Але оскільки агент знає більше, ніж принципал (асиметрія інформованості), принципалів може бути декілька, то підзвітність складніша, ніж проста система «принципал — агент».

Елементи підзвітності визначаються тим, перед ким відбувається звітування та у якій формі. Обов'язки звітування визначаються наступним:

• кому здійснюється звітування;
• про що здійснюється звіт;
• як здійснюється звіт.

Види підзвітності

Підзвітність є складовою частиною існування організацій різного типу. Можна виділити такі види підзвітності

• політична — перед виборцями;
• адміністративна (бюрократична) — перед установами вищого рівня;
• фінансова — перед аудиторськими організаціями;
• юридична — перед судами і трибуналами;
• професійна — перед колегами і галузевими асоціаціями;
• соціальна — перед клієнтами, групами зацікавлених осіб або споживачами.

Форми підзвітності

Залежно від змісту зобов'язань і виду розрізняють такі види:

• вертикальна (політична, адміністративна, управлінська, юридична);
• діагональна (аудиторські організації, омбудсмени й наглядові установи);
• горизонтальна (соціальна й професійна підзвітність).

Вертикальна підзвітність є зазвичай обов'язкова і передбачає безпосередні санкції. Горизонтальна форма є радше добровільною й опосередкованою. Діагональна є поєднанням двох інших. У горизонтальній або діагональній підзвітностях прямі санкції не передбачені, але можуть бути суворі публічні й політичні наслідки.

Підзвітність у владі

Одним з принципом розподілу влади є підзвітність. Так у Конституції України визначена підзвітність виконавчих органів влади.

Соціальна підзвітність

Соціальна підзвітність є взаємодія між владою та громадянським суспільством, яка направлена на максимальне залучення другої сторони у систему прийняття рішень та планування політики. Вона спрямована на зміцнення взаємовідносин між громадянами та державою; посилення значення громадської думки; більш ефективне надання послуг; реальне забезпечення прав людини та боротьбу з корупцією.

Для успішного функціонування механізму соціальної підзвітності необхідна участь громадянського суспільства на всіх етапах реалізації державної та регіональної політики.

Джерела

• Косінов С. А. Контроль як необхідна умова існування демократичної держави / С. А. Косінов // Проблеми законності. — 2013. — Вип. 123. — С. 3-10.
• Нестерович В.Ф. Конституційно-правова модернізація органів державної влади у рамках утвердження демократії участі в Україні / В.Ф. Нестерович. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2016. № 1. С. 67-76.
• Державна антикорупційна політика і запобігання та протидія корупції на публічній службі в органах державної влади і органах місцевого самоврядування: монографія / автор. кол.; В.В. Василевич, Т.Е. Василевська, В.Ф. Нестерович, Е.В. Расюк, А.В. Савченко, В.Л. Федоренко (кер.) та ін.; за ред. проф. Ю.В. Ковбасюка і проф. В.Л. Федоренка. К.: Видавництво Ліра-К, 2016. 524 с.
• Нестерович В.Ф. Принципи відкритості та прозорості у діяльності органів державної влади як важлива передумова для утвердження демократії участі / В.Ф. Нестерович. Філософські та методологічні проблеми права. 2016. № 4. С. 67-78.
• Нестерович В.Ф. Роль громадськості у формуванні та реалізації державної антикорупційної політики в Україні / В.Ф. Нестерович. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2016. № 3. С. 5-13.
• Синкова О. До питання уніфікації правового регулювання підзвітності в Україні та зарубіжних країнах / О. Синкова // Право України: Юридичний журнал. — 2010. — N 6. — С. 142—147. — ISSN 0132-1331
• Синкова О. М. Підзвітність в органах виконавчої влади: особливості суб'єктного складу / О. М. Синкова // Держава і право. — 2009. — Вип. 44. — С. 278—284.
• Шульга Н. В. Відповідальність і підзвітність як базові елементи розвитку державного внутрішнього фінансового контролю в Україні / Н. В. Шульга // Наукові праці НДФІ. — 2011. — Вип. 4. — С. 131—141.
• Соціальна підзвітність: Посібник
• Матеріали третьої сесії Академії громадянської участі / Принцип 12 — Підзвітність_В.Таран
• Вернер Янн Концепція «підзвітності»
• Боротьба з Корупцією та Безпека > Підзвітність