Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Підводні човни проєкту 667БДРМ «Дельфін»
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Remove ads
Підводні човни проєкту 667БДРМ «Дельфін» («Delta IV» за натівською класифікацією) — радянські ПЧАРБ (підводні човни атомні з ракетами балістичними), серія атомних ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення, мобільні пускових комплексів підводного базування для запуску міжконтинентальних балістичних ракет з ядерною головною частиною.
Remove ads
Історія
Ракетно-пусковий крейсер стратегічного призначення проєкту 667 БДРМ був продовженням вдосконалення 667 серії ПЧАРБ, розроблених ЦКБ МТ «Рубін» (головний конструктор — С. М. Ковалів), згідно з рішенням уряду від 10 вересня 1975 року. Будувалися в Сєверодвінську з 1985 по 1990 роки. Даний проєкт вирізнявся більш досконалою системою управління озброєнням, акустичним захистом і сучасними засобами РЕО (радіо електронного оснащення). Особлива увага приділялася зниженню шумів човна.
Головний ракетоносій проєкту К-51 «Верхотур'є» був закладений в лютому 1981 року, спущений на воду в січні 1984 року, а в грудні 1984 був переданий флоту. Всього було побудовано 7 субмарин цього проєкту, 6 із них перебуває у складі ВМФ РФ і одна перебуває на переобладнанні. Усі субмарини цього проєкту перебувають на Північному флоті, базуються в бухті Ягельна, порт прописки Гаджієво.
Remove ads
Конструкція
Проєкт має типову для цієї серії конструкцію; два гвинти, ракетні шахти за рубкою, горизонтальні рулі на рубці, торпедні апарати в носовій частині.
Корпус
У порівнянні з проєктом 667 БДР він має більшу висоту «горба», видовження кормового і носового закінчення, більший діаметр міцного і легкого корпусів, Міцний корпус і міжвідсічні переборки були виготовлені зі сталі з більшою межею текучості. Поверхня човна покрита акустично-маскуючим матеріалом (гумою).
Енергетичне обладнання
Двовальна ядерна установка (два водо-водяні реактори потужністю 90 МВт, дві паротурбіни потужністю 20 000 к.с.), два турбогенератори потужністю 3000 кВт, два дизель-генератори потужністю 3000 кВт, два допоміжні двигуни для носового і кормового кермування потужністю 460 кВт. Були встановлені гвинти з покращеними гідроакустичними характеристиками, також набіжний потік води вирівнюється встановленим спеціальним пристроєм.
Remove ads
Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання
РЛС ОНЦ, пасивна низькочастотна ГАС, буксирувана ГАС «Піраміда», гідролокатор, комплекси радіо електронного пошуку і розвідки, оптико-електронний комплекс, радіо-супутникова й інерційна навігаційні системи, системи супутникової і ДХ/СДХ зв'язку (дві буксирувані антени).
На човнах проєкту 667БДРМ встановлена навігаційна система «Тобол-М» і система зв'язку «Молнія ЛМ1» або МС2, астрокоректор «Волна», низькочастотний ГАК МГК-520 «Скат», перископ МТ-70-8. Радар МРК—50 «Каскад», МРП-21А «Залів-Р» (NATO: Brick Pulp)
Remove ads
Озброєння
Узагальнити
Перспектива
Основне: 16 шахтні ПУ РБ (комплекс Д-9РМ, ракети Р-29РМ або Р-29РМУ2 «Синева», (договірне позначення РСМ-54, натовське SS-N-23 «Skiff»). Ці ракети стали останніми рідинними МБР на флоті СРСР і РФ. Пуск ракет може здійснюватися з глибин до 55 м, при швидкості 6-7 вузлів (11-13 км/год). Усі ракети можуть запускатися випалом, тобто з проміжком в часі у 14 сек між запуском ракет. Такий запуск усіх ракет був вперше випробуваний на ракетоносії К-407 «Новомосковськ» у 1991 році.
У жовтні 2011 року успішно завершилося випробовування модифікації ракети Р-29РМУ2.1 «Лайнер». Де була вдосконалена система подолання протиракетної оборони й забезпечена здатність нести 12 ядерних блоків малого класу.
Допоміжне: ракетно-пусковий комплекс «Водопад», 4 носових ТА калібру 533 мм (18 торпед СЕТ-65 і ТЕСТ-71М);
Ракетоносій призначений для завдання ракетних ударів по великих військово-промислових об'єктах ворога. Носій — триступенева рідиннопаливна балістична ракета РСМ-54 (дальність 8300 км, 4-10 боєголовок) з підвищеною точністю наведення. Для ближнього бою (до 20 км) використовуються самонаведені електричні та телекеровані електричні торпеди (з самонаведенням). Для бою до 120 км є ракетно-пусковий комплекс «Водопад», здатний нести ядерний заряд потужністю 100 кілотонн, або торпеду.
Remove ads
Ремонти і модернізації
БС-64 перебуває на переобладнанні, інші човни проходять або пройшли середній ремонт і модернізацію на заводі «Зірочка» в Сєвєродвінську.
Інциденти
6 серпня 1989 року підводний човен К-84 «Єкатеринбург» проєкту 667БДРМ «Дельфин» під час операції «Бегемот-1» здійснив першу спробу пуску повним залпом з 16 ракет. Однак, через вибух ракети в пусковій установці спроба виявилась невдала. Вибухова хвиля пошкодила трубопроводи та спричинила витік гідравлічної рідини, через яку сталось коротке замикання в електричних ланцюгах. З рештою, човен вдалось підняти на поверхню, де була зроблена друга, також невдала, спроба ракетних пусків[1].
Друга спроба, уже вдала операція «Бегемот-2» відбулась на човні К-407 «Новомосковськ» 6 серпня 1991 року. У Баренцевому морі, з глибини 50 метрів, з інтервалом близько 10 секунд, було випущено всі 16 ракет в бік полігону Кура на Камчатці. Лише дві ракети мали інертні бойові частини, решта 14 самознищились після досягнення максимальної висоти[1].
29 грудня 2011 року на борту К-84 «Єкатеринбург» відбулася велика пожежа.
Remove ads
Бойове використання
Сучасний статус і перспективи
Всього було побудовано 7 субмарин цього проєкту, 6 із них перебувають у складі ВМФ РФ і одна перебуває на переобладнанні. Ще дві перебувають на ремонті і модернізації. Служба тих ПЧ продовжиться принаймні до 2025—2030 року.
Оцінка проєкту
Сьогодні ці човни є основою ракетоносного підводного флоту РФ, бо човни проєкту 667БДР «Кальмар» знімаються з озброєння, ракетоносії проєкту 955 «Борей» ще не увійшли в склад флоту, а три човни проєкту 941 «Акула», що ще залишилися, перебувають в небоєздатному стані через відсутність балістичних ракет для встановленого на них пускового комплексу.
Представники
Див. також
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads