Loading AI tools
тюркська мова, державна мова Азербайджану З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Азербайджанська мова (азерб. Azərbaycan dili آذربایجان دیلی[3], Azərbaycan türkcəsi آذربایجان تورکجهسی, türk dili تورک دیلی) належить до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сім'ї мов. Поширена в Азербайджані, Грузії, Ірані, Іраку, Туреччині. Азербайджанською розмовляють близько 23 мільйони людей.
| Азербайджанська мова | |
|---|---|
| Azərbaycan dili | |
 Мова більшості
Мова меншості | |
| Поширена в |  Азербайджан,  Іран,  Грузія,  Росія,  Україна,  Туреччина |
| Регіон | Кавказ, Близький Схід |
| Носії | 23 млн (2018)[1] |
| Писемність | латинське письмо, перська абетка, кирилиця і арабська абетка |
| Класифікація | Алтайська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Азербайджан Росія
|
| Регулює | Національна академія наук Азербайджану |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | az |
| ISO 639-2 | aze |
| ISO 639-3 | aze; azj — північно-азербайджанська (Азербайджан) azb — південно-азербайджанська (Іран) |
Азербайджанська мова має 4 діалектні групи: східну, західну, північну, південну. Відмінності діалектів полягають головним чином у фонетиці і лексиці.
Близькоспоріднена з турецькою та кримськотатарською мовами (раніше вважалося, що і азербайджанська, і кримськотатарська є діалектами турецької мови, але сучасні мовознавці так не вважають). Літературна мова розвивається з 13 ст. В основі сучасної літературної мови лежать шемахинський і бакинський діалекти.
Писемність до 1929 на основі арабського алфавіту, в 1929-39 на основі латинського алфавіту, з 1939 — на основі кирилиці. У 2001 році Азербайджан остаточно повернувся до вживання латинського алфавіту.
| Арабиця | Кирилиця | Латиниця | Вимова IPA |
|---|---|---|---|
| ﺍ | А а | A a | ɑː |
| ﺏ | Б б | B b | b |
| ﺝ | Ҹ ҹ | C c | ʤ |
| چ | Ч ч | Ç ç | ʧ |
| ﺩ | Д д | D d | d |
| ﻩ | Е е | E e | ɛ |
| ع | Ә ә | Ə ə | æ |
| ﻑ | Ф ф | F f | f |
| گ | Ҝ ҝ | G g | ɡʲ |
| ﻍ | Ғ ғ | Ğ ğ | ɣ |
| ﺡ, ﻩ | Һ һ | H h | h |
| ﺥ | Х х | X x | x |
| ی | Ы ы | I ı | ɯ |
| ی | И и | İ i | ɪ |
| ژ | Ж ж | J j | ʒ |
| ک | К к | K k | k |
| ﻕ | Г г | Q q | ɡ |
| ﻝ | Л л | L l | l |
| ﻡ | М м | M m | m |
| ﻥ | Н н | N n | n |
| ﻭ | О о | O o | ɔ |
| ﻭ | Ө ө | Ö ö | œ |
| پ | П п | P p | p |
| ﺭ | Р р | R r | r |
| ﺙ, ﺱ, ﺹ | С с | S s | s |
| ﺵ | Ш ш | Ş ş | ʃ |
| ﺕ, ﻁ | Т т | T t | t |
| ﻭ | У у | U u | u |
| ﻭ | Ү ү | Ü ü | y |
| ﻭ | В в | V v | v |
| ی | Ј ј | Y y | j |
| ﺫ, ﺯ, ﺽ, ﻅ | З з | Z z | z |
«Заповіт» Т. Шевченка азербайджанською мовою[4] (переклав Сулейман Рустам):
|
Mən öləndə, məni basdırarsınız, Yüksək bir təpədə, bir dağ başında. Elə bir yerdə ki, görünsün yalnız O gözəl Ukrayna... Onun daşında, Onun tarlasında, geniş çölündə, Mən öləndən sonra, görüm nələr var! Sevdiyim Dneprin şən sahilində Nədən söhbət açır quduz dalğalar! Mənim Ukraynamdan yuyub aparsa, Dnepr yad qanını mavi dənizə, Onda mən sözümü deyərəm qısa, Unudub tarlanı, dağı… nə isə, Son verib fəğana, son verib aha, Dua eyləyərəm onda Allaha. Çiçək açmayınca bax, bu arzular, Edərəm yenə də hər şeyi inkar. Məni basdırınız, üsyan ediniz, Qırıb yox ediniz o qandalları. Düşmənin qanını axıtmaqla siz Azad olarsınız, biliniz barı. Mən isə gələcək böyük, şən, xoşbəxt, O azad və yeni ailənizdə Xatırlayarsız, hər zaman hər vaxt, Adımı çəkərək şən dilinizdə... |
Південноазербайджанською розмовляють в іранському Азербайджані (історичному Азербайджані) і, меншою мірою, в сусідніх регіонах Іраку та Туреччини з меншими громадами в Сирії.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
