Піастр

Піастр (від італ. la piastra — пластина^[1], італ. la piastra d'argento — пластинка срібла), літерний код PT^[2][3] — загальна назва різних валют.

Піастр (іспанський долар) з колонами 1768 року, викарбований в Потосі

Спочатку, в XVI столітті, це була валюта Венеційської республіки. Потім піастри фр. la piastre поширилися у французьких факторіях, які, серед інших, були в Леванті (фр. Échelles du Levant^[fr]), і врешті були прийняті Османською імперією (під назвою куруш, пор. укр. грош). Пізніше так називалися срібні монети Іспанії, Америки та Індокитаю.

Слово piastra (ж.р.) в італійській мові буквально означає «плитка» — первісно так називали шматочки розрізаної срібляної пластинки^[4].

Європа та Іспанська Америка

Прийнята в Європі назва іспанської та іспано-американської срібної монети песо (ісп. peso), що дорівнює восьмом реалам.

Кристіан IV, король Данії та Норвегії у 1588–1648 роках, також карбував піастри з 1624 року для торгівлі Данської Ост-Індської компанії.

Французькі колонії

Французький Індокитай утворено лише у 1887 році, але цей піастр карбувався 1885 року

Піастром називали грошові одиниці у французькій колоніях у Південно-Східній Азії, наприклад у Південному В'єтнамі .

Близький Схід

Османський (турецький) піастр — прийнята в Європі назва грошової одиниці Османської імперії куруш. 1687 року османський султан Сулейман II почав карбувати срібну монету куруш (араб. قرش [kiɾʃ], plural араб. قروش [kəˈruːʃ], турецька вимова: [kuˈɾuʃ]), що називалася також «турецьким піастром». Один куруш дорівнював 40 пара. У 1780-1782 роках кримський хан Шагін Ґерай карбував аналогічні монети, відомі як «кримські піастри». 1844 року османська ліра (як базова грошова одиниця) замінила куруш у співвідношенні 1 ліра = 100 курушів; пара і далі використовувалася за курсом 1 куруш = 40 пара. Піастрами називали монети у Туреччині та Єгипті, де він дорівнював сотинці (сотій частині) турецької ліри (YTL) чи єгипетського фунта (EGP), відповідно.

Інше

• Піастром називалася грошова одиниця у Великій Колумбії, потім його замінив песо.
• Дукат Обох Сицилій, грошова одиниця Королівства Обох Сицилій, мав неофіційну назву «піастра» (італ. piastra).
• На цей час піастрами європейці називають розмінні грошові одиниці, складові 1/100 єгипетського фунта, йорданського динара, ліванського фунта, сирійського фунта, суданського фунта і південносуданського фунта.

Галерея

• 
  Тосканський піастр 1678 года
• 
  Неаполитанский піастр 1791 года
• 
  Піастр Королевства Обох Сицилій (120 грано) 1859 года
• 
  Індокитайский піастр 1885 года
• 
  10 єгипетських піастрів 1964 року
• 
  10 іорданських піастрів 2000 года
• 
  10 ливанських піастрів 1955 року

Примітки

1. piastra — lastra di metallo, pietra o altro materiale, di spessore e robustezza convenienti, in rapporto a determinati impieghi tecnici di protezione ( le p. della corazza ), di rivestimento, di collegamento, di sostegno ( la p. dell'orologio ; la p. del mortaio )
   piastra — пластинка або лист металу, каменю чи іншого матеріалу відповідної товщини та міцності для певних технічних цілей ...; piatto / piastra di legno — дерев'яна пластина, piatto / piastra d'acciaio — сталева пластина
2. Piastre Tarif, written P.T. // page 1122 in: Statesman's Year-Book^[en] 1899. American Edition. Turkey and Tributary States (Ottoman Empire). Egypt, Money, Weights, and Measures.
3. Слід розрізняти ${\displaystyle {\ce {PT}}}$ — піастр та ${\displaystyle {\ce {Pt}}}$ — платина
4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Література

• Зварич В. В. Нумізматичний словник. — Львів : Вища школа, 1972. — 147 с.
• Зварич В. В. Нумизматический словарь, переклад М. С. Марченко / Публ. Словник нумізмата. Опис монет. — 4-е вид. — Львів : Вища школа, 1980. — 338 с. — ISBN 5-256-00317-8.
• Eckfeldt, Jacob Reese; Du Bois, William Ewing; Saxton, Joseph (1842). A manual of gold and silver coins of all nations, struck within the past century. Showing their history, and legal basis, and their actual weight, fineness, and value chiefly from original and recent assays. With which are incorporated treatises on bullion and plate, counterfeit coins, specific gravity of precious metals, etc., with recent statistics of the production and coinage of gold and silver in the world, and sundry useful tables. Assay Office of the Mint. с. 132.
• В. В. Кривцов. Энциклопедический справочник для нумизматов. — М.: Аверс (№ 7), 2005. — 830 с.
• Х. Фенглер, Г. Гироу, В. Унгер. Словарь нумизмата / Перевод с немецкого М. Г. Арсеньевой. Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Радио и связь, 1993. — 406 с. — ISBN 5-256-00317-8. / 1-е изд.: 1982, 328 с., ил.
• G. S. Cuhaj. Standard Catalog of World paper money. Specialized issues.. — 12-е изд. — Iola: Krause Publications, 2013. — 1296 с. — ISBN 978-1-4402-3883-3