Псевдогалогени

Псе́вдогалоге́ни — група радикалів, які мають подібні до галогенів хімічні властивості: утворюють димери і проявляють схожі властивості у формі аніонів.

Модель молекули диціану

Модель молекули диродану

Димери

До димерних псевдогалогенів традиційно відносяться:

• диціан (CN)₂
• оксоціан (OCN)₂
• диродан (SCN)₂
• селенодиціан (SeCN)₂

Аналогічно до молекулярних галогенів вони диспропорціонують у лужному розчині:

${\displaystyle \mathrm {(CN)_{2}+2OH^{-}\longrightarrow OCN^{-}+CN^{-}+H_{2}O} }$

А також відновлюються з утворенням відповідних іонів:

${\displaystyle \mathrm {(SCN)_{2}+2e^{-}\longrightarrow 2SCN^{-}} }$

Псевдогалогеніди

Тіоціанат калію KSCN

Зразок бромоціану BrCN

В аніонній формі псевдогалогени утворюють ряд псевдогалогенідів. Він є дещо ширшим, оскільки не кожен радикал здатен утворювати димерну молекулу (наприклад, її не утворює азид ^•N₃).

До псевдогалогенідів відносяться сполуки, що містять відповідний аніон, наприклад:

• ціанід-іон CN^- (ціаніди);
• ціанат-іон OCN^- (ціанати);
• тіоціанат-іон SCN^- (тіоціанати);
• азид-іон N₃^- (азиди).

Псевдогалогеніди, аналогічно до галогенідів, утворюють малорозчинні сполуки з Ag(I), Pb(II), Hg(I):

${\displaystyle \mathrm {Pb^{2+}+2CN^{-}\longrightarrow Pb(CN)_{2}\downarrow } }$

Вони проявляють схожість і при взаємодії з металами-комплексоутворювачами — результатом є координаційні сполуки:

${\displaystyle \mathrm {Hg^{2+}+4SCN^{-}\longrightarrow [Hg(SCN)_{4}]^{2-}} }$

З аніонів так само можливе отримання молекулярних (димерних) сполук:

${\displaystyle \mathrm {2SCN^{-}+MnO_{2}+4H^{+}\longrightarrow (SCN)_{2}+Mn^{2+}+2H_{2}O} }$

Також псевдогалогени можуть утворювати сполуки типу галоген—псевдогалоген (наприклад, хлороціан ClCN) і псевдогалогеноводні (HCN, HN₃, HSCN).

Див. також

• Галогеніди
• Галогеноводні

Джерела

• Housecroft, Catherine E., Sharpe, Alan G. Inorganic Chemistry. — 2nd. — Pearson Education Limited, 2005. — P. 400. — ISBN 0130-39913-2. (англ.)
• Хьюи Дж. Неорганическая химия. Строение вещества и реакционная способность / Пер. с англ. под ред. Б. Д. Степина, Р. А. Лидина. — М. : Химия, 1987. — С. 538. (рос.)