Прохор (апостол від сімдесяти)

Прохор (грец. Πρόχορος; Прохорус) — один з семи дияконів, обраних для піклування про нужденних християнської спільноти в Єрусалимі (Дії 6:5). Згідно з пізнішою традицією, він також був одним із сімдесяти учнів, посланих Ісусом у Євангелії від Луки 10:1–11.

Прохор
Народився	1 століття Єрусалим, Римська Палестинаd
Помер	1 століття Антіохія, Римська імперія
У лику	святий
Медіафайли на Вікісховищі

Переказ називає Прохора племінником Стефана первомученика. Прохор супроводжував святого апостола Петра, який висвятив його на єпископа у місті Нікомедія.^[1] Вважається також, що він був супутником апостола Іоана, який висвятив його на єпископа Нікомедії у Віфінії. Деякі сучасні вчені заперечують, що він був автором апокрифічних «Діянь Іоана»^[2], що датують кінцем II століття.^[3] Згідно з пізніми переказами, був єпископом Антіохії і закінчив своє життя як мученик в Антіохії у I столітті.^{[4] [5]}

У православній іконографії зображується як книжник Івана Євангеліста.^[6]

Галерея

• 
  Євангеліст Іоан з Прохором
• 
  Прохор та святий Іоан, зображені в рукописі євангелія Хоранасата (1224 рік).

Посилання

1. Feasts and Saints – OCA
2. Seven Deacons – Catholic Encyclopedia
3. Ehrman, Bart D. (2003). Lost scriptures : books that did not make it into the New Testament (вид. Pbk.). New York: Oxford Univ. Press. с. 94. ISBN 978-0-19-514182-5.
4. The Ecole Glossary. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 12 червня 2011.
5. Martyrologium Romanum ad Novam Kalendarii
6. Біографічний-бібліографічний церковний словник (Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon) (нім.)

Посилання

• Prochorus – Ökumenisches Heiligenlexikon