Праскандинавська мова

Праскандинавська мова (протоскандинавська, протопівнічногерманська) — індоєвропейська мова, яка була поширена в Скандинавії, виділилась з прагерманської мови ймовірно пізніше 1 століття н.е. Поява її пов'язується з найдавнішою знайденою скандинавською писемною пам'яткою написаною старшим футарком. Праскандинавська мова переходить давньоскандинавську з початком доби вікінгів у 8 столітті.

Праскандинавська мова
Поширена в	Скандинавія
Носії	0 ( переросла в давньоскандинавську в 8 столітті)
Писемність	Старший футарк
Класифікація	Індоєвропейські мови Германські мови Північногерманські мови
Офіційний статус
Коди мови

Фонетика

Праскандинавська фонетика в цілому мало відрізнялась від фонетики прагерманської мови.

Приголосні

Приголосні праскандинавської мови

	Губно-губний приголосний	Міжзубний приголосний	Ясенний приголосний		Середньопіднебінний приголосний	Задньоязиковий приголосний	Лабіовелярний приголосний
Носовий приголосний	m		n			(ŋ)	(ŋʷ)
Проривний приголосний	p  b	t  d				k  ɡ	kʷ  ɡʷ
Фрикативний приголосний	ɸ  (β)	θ  (ð)	s	z		h  (ɣ)	hʷ
Вібрант			r
Апроксимант					j		w
Латеральний приголосний			l

Голосні

Система голосних трохи більше відрізняється від прагерманської мови, ніж система приголосних. Раннє /ɛː/ понизилось до /ɑː/, ненаголошені /ai/ та /au/ розвинулись в /eː/ та /ɔː/. Короткі кінцеві голосні посунули прагерманські довгі голосні.

Ротові голосні Голосний переднього ряду Голосний заднього ряду короткий довгий короткий довгий Голосний високого піднесення i iː u uː Голосний середнього піднесення e eː o ɔː Голосний низького піднесення ɑ ɑː

Носові голосні Голосний переднього ряду Голосний заднього ряду короткий довгий короткий довгий Голосний високого піднесення ĩ? ĩː ũ? ũː Голосний середнього піднесення ɔ̃ ɔ̃ː Голосний низького піднесення ɑ̃? ɑ̃ː

Дифтонги

В праскандинавській мові були присутні такі дифтонги — /æi/, /ɑu/, /eu/, /iu/.

Наголос

У праскандинавській мові наголос падав на перший склад. Деякі школи висловлюють думку, що праскандинавська мала і музичний наголос, який вона успадкувала від індоєвропейської мови, який в свою чергу перейшов в тональний наголос в сучасних шведській та норвезькій мовах та так званий поштовх (stød) в сучасній данській мові.

Пам'ятки

Рунічний камінь в ландскапі Вермланд

Всі вцілілі пам'ятки праскандинавської мови є рунічними і написані старшим футарком. Всього існує 260 пам'яток, найстарша з них датується 2 століттям.

Приклади:

• Øvre Stabu spearhead — найстаріший зі знайдених написів, датується 2 століттям;
• Золоті роги з Галлехуса — два золоті роги (один більший за інший), виявлені в Галлехусі на півночі від Тендера в Південній Ютландії (Данія);
• Рунічний камінь з Туне, район Естфол, Норвегія, датується 200–450 роками нашої ери;
• Рунічний камінь Ейнанґ, знайдений в Норвегії, датується 4 століттям;
• Спис Краґехул — спис, знайдений в Данії, датується приблизно 500 роком;
• Рунічний камінь з Бйоркеторпу, розташований в ландскапі Блекінге (Швеція), 500-700 рік нашої ери;
• Рунічний камінь з Рьо, знайдений у 1919 році на острові Оттерьо, неподалік шведського міста Ґреббестадт в ландскапі Богуслен.

Запозичення з праскандинавської

Деяка кількість запозичень з праскандинавської залишилась у прибалтійсько-фінських мовах.

Приклади:

• Естонська/Фінська kuningas < *kuningaz "король" (праскандинавська kunungr, konungr)
• Фінська ruhtinas "принц" < *druhtinaz "князь" (праскандинавська dróttinn)
• Фінська sairas "хворий" < *sairaz "хворий" (праскандинавська sárr)
• Естонська juust, Фінська juusto "сир" < *justaz (праскандинавська ostr)
• Естонська/Фінська lammas "вівця" < *lambaz "баранина" (праскандинавська lamb)
• Фінська hurskas "благочестивий" < *hurskaz "мудрий, швидкомислячий" (праскандинавська horskr)
• Фінська runo "поема, руна" < *rūno "таємниця, руна" (праскандинавська rún)
• Фінська vaate "одяг" < *wādiz (праскандинавська váð)
• Фінська viisas "мудрий" < *wīsaz (праскандинавська víss)

Джерела

• Загальна інформація(англ.)
• Праскандинавська мова [Архівовано 16 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
• Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)