Loading AI tools
біблійний пророк, святий З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ілля (івр. אֱלִיָּהוּ, Елія́гу — «міць Господня»; в ісламі — Ілляс) — біблійний пророк, святий.
Ілля народився у м. Фесфії (Тесвії) Галаадській за 900 років до Різдва Христового. Ім'я, яке батьки дали синові (Ілля означає «міць Господня») визначило все його життя. З малих літ він присвятив себе Богові, поселився в пустелі й жив у молитві й суворому пості. О тій порі царем Ізраїлю був Ахав, який закликав людей поклонятися ідолам (Ваалові). Прихильницею ідолопоклонства була й цариця Єзавель. Серед тих ізраїльських сміливців, які виступали проти цього був Ілля. Він ревно молився, закликав людей покаятися і повірити в Єдиного Бога.
Ілля прийшов до Ахава і від імені Божого оголосив йому: «Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!» (1 Цар 17:1). Так і сталося. Почалася страшна посуха; навіть трава вигоріла, і настав голод. Ілля, з волі Божої, оселився в пустелі біля одного струмка, «А круки [2] приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з потоку він пив.» (1 Цар 17:3-6).
Коли і струмок висох бо в краю не було дощу, Бог повелів пророкові йти в язичницьке місто Сарепту Сидонську до однієї бідної вдови і жити в неї. У цієї вдови, яка мешкала зі своїм сином, залишилося лише одна жменька борошна і трохи олії. Прийшовши в Сарепту, Ілля повелів їй спекти спочатку для нього корж і обіцяв, що «Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі. І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні...» (1 Цар 17:14-15).
Невдовзі у цієї вдови син захворів і помер. Пророк Ілля тричі помолився над ним Богу, «І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила...» (1 Цар 17:22), що є першим за хронологією випадком воскресіння людини у Біблії.
Три з половиною роки тривала посуха. Ілля, за велінням Божим, знову прийшов до царя Ахава і запропонував йому зібрати ізраїльський народ на горі Кармель. Коли Ахав зібрав народ, Ілля сказав: «І ви покличете ім'я бога вашого, а я покличу Ім'я Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, Він Бог! І відповів той народ та й сказав: Це добре слово!» (1 Цар 18:24).
Першими стали приносити жертву жерці Ваалові. Вони приготували жертовник, поклали на нього тельця і цілий день біля нього стрибали і кричали: «Ваале, почуй нас!», однак відповіді не було. «І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля й говорив: Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може він спить, то прокинеться!» (1 Цар 18:27).
Настав вечір. Тоді Ілля приготував жертовник, викопав навколо нього рів, поклав на жертовник дрова і тельця і повелів вилити три рази по чотири відра води так, що нею наповнився рів. Потім Ілля звернувся з молитвою до Господа. І вмить зійшов з неба вогонь Господній, і попалив не лише дрова і жертву, але знищив і воду, що наповнювала рів, і камені, з яких було складено жертовник. «І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові... І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й говорили: Господь, Він Бог, Господь, Він Бог! І сказав до них Ілля: Схопіть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече з них! І похапали їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав їх...» (1 Цар 18:38-40).
Після цього Ілля зійшов на вершину гори і став молитися про дощ. З моря подув вітер, на небі з'явилися великі хмари і пішла злива.
Цариця ж Єзавель, дружина Ахавова, незважаючи на чудеса, переслідувала і далі Іллю за те, що він піддав смерті усіх жерців Ваалових. Ілля сховався в пустелі. Йому здавалося, що він тільки один залишився вірним Богу, і тому його хочуть убити. І він зовсім занепав духом: «А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!...» (1 Цар 19:4)
Але Господь підбадьорив його, явившись йому у печері гори Хорив (Синай): «А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь. А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос.» (1 Цар 19:11-12)
Господь утішив Іллю і сказав, що серед ізраїльтян є ще сім тисяч чоловік, які не кланялись ідолам, і що Він висуне з-поміж них пророка Єлисея, якого і повелів помазати.
Явлення Господа показало Іллі, що Господь не лише грізний Суддя, що карає, але й милостивий, добрий Отець. Це явлення також було прообразом пришестя на землю Ісуса Христа, що явився не для того, аби судити і карати, але й щоб милувати і спасти людей.
Ілля, згідно з вказівкою Божою, помазав у пророки Єлисея, який згодом став його учнем. Якось, коли вони йшли разом, Ілля сказав Єлисеєві: «Поки я з тобою, проси в мене, що бажаєш».
Єлисей відповів: «Дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно». Ілля сказав: «Багато ти просиш, та якщо побачиш, як мене буде забрано від тебе, то отримаєш». Вони пішли далі. Раптом з'явилася вогняна колісниця з вогненними конями, й Ілля понісся у вихорі на небо, а Єлисей лише встиг вигукнути «Батьку мій, батьку мій, возе [колісниця] Ізраїлів та верхівці його! Та вже не побачив його...» (2 Цар 2:12). Іконописці найчастише зображають Іллю саме під час вознесіння — на вогненній колісниці, запряженій четвіркою крилатих коней, що возноситься в небеса.
Слова пророка Єлисея означали, що святий пророк Ілля своїми молитвами захищав царство Ізраїльське від ворогів краще, ніж усе воїнство ізраїльське — колісниці і кіннота його. В цей час до ніг Єлисея впала милоть Іллі, тобто плащ. Єлисей підняв його і з ним отримав подвійний дар пророчий, та також воскресив сина однієї шунамітянки. (Див.: 2 Цар 3:16-19; 2 Цар 4:27-36).
Ілля зазнав чимало переслідувань від ідолопоклонників.
Під час земного життя Ісуса Христа, пам'ятаючи про чудеса Іллі, юдеї сприймали сина Божого за пророка. А в час Преображення Господнього на горі Фавор Ілля разом з Мойсеєм розмовляли з Господом. В тропарі свята Ілля трактується як «Ангел тілесний, твердиня пророків, другий предтеча Христового пришестя…»
Ілля — істотна фігура в Православній духовності — відтепер багато Церков і дітей одержують його ім'я: «Ілля».
Св. Ілля шанується і є зразком для наслідування:
День святого пророка Іллі відзначається 20 липня за новоюліанським календарем.
20 липня — День пророка Іллі. Скоро після цього дня в Україні бувають так звані горобині ночі — нічні грози з блискавками та громом.
Перед образами під час грози старі люди рекомендують запалити свячену свічку. Вважалося, що це вбереже оселю від грому.
Якщо цього дня дощить, в народі вважають, що якщо цим дощем вмитися, то можна зцілитися від хвороб і прокази.
Від цього дня поступово встановлюється помірне тепло, тому що світловий день скорочується, а ніч стає довшою.
В цей день випікали урочистий хліб із першого врожаю, який розрізали і роздавали строго у порядку від старшого до наймолодшого члена сім'ї.
Народні прикмети про День Іллі:
_-_WGA00311.jpg){kind=small}
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
