Прокоф'єв Михайло Олексійович

Михайло Олексійович Прокоф'єв (18 листопада 1910(19101118), село Воскресенське Юхновського повіту Смоленської губернії, тепер Тьомкинського району Смоленської області, Російська Федерація — 29 квітня 1999, місто Москва) — радянський державний діяч, вчений-хімік, міністр освіти СРСР. Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Доктор хімічних наук, професор (1963). Заслужений професор Московського державного університету (1994). Член-кореспондент Академії наук СРСР (з 1.07.1966 року по Відділенню біохімії, біофізики і хімії фізіологічно активних сполук). Дійсний член Академії педагогічних наук СРСР (з 1967 року).

Прокоф'єв Михайло Олексійович
Народився	18 листопада 1910(1910-11-18)[1] село Воскресенське Юхновського повіту Смоленської губернії, тепер Тьомкинського району Смоленської області, Російська Федерація
Помер	29 квітня 1999(1999-04-29)[1] (88 років) Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	хімік, політик
Alma mater	Хімічний факультет МДУd
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Знання мов	російська
Заклад	Хімічний факультет МДУd
Членство	Російська академія наук, Академія наук СРСР і ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прокоф'єв.

Життєпис

Народився в селянській родині. З 1923 року проживав у Москві. У 1927 році закінчив Московську школу-дев'ятирічку з хімічним ухилом.

У 1928—1929 роках — піонервожатий. У 1929—1930 роках — робітник-пресувальник Дербеньовського хімічного заводу в Москві.

У 1930—1935 роках — студент хімічного факультету Московського державного університету.

У 1935—1937 роках — у Червоній армії.

У 1937—1940 роках навчався в аспірантурі Науково-дослідного інституту хімії при МДУ, захистив в 1940 році кандидатську дисертацію «Синтез альфа-аміно-бета-оксикислот і їх дегідратація».

У грудні 1940 — жовтні 1941 року — заступник директора Науково-дослідного інституту хімії при Московському державному університеті.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У 1941—1946 роках служив у Військово-морському флоті СРСР начальником відділення управління Народного комісаріату ВМФ, учасник німецько-радянської війни. Демобілізувався в 1946 році.

У 1946—1948 роках — старший науковий співробітник, заступник директора Науково-дослідного інституту хімії при МДУ. У 1948—1951 роках — старший науковий співробітник, секретар партійного комітету Московського державного університету імені Ломоносова.

У 1951—1953 роках — заступник начальника, начальник Головного управління університетів в Міністерстві вищої освіти СРСР. У 1953—1954 роках — начальник Головного управління університетів в Міністерстві культури СРСР.

У 1954—1959 роках — заступник міністра вищої освіти СРСР.

У 1959—1966 роках — 1-й заступник міністра вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.

4 травня — 24 грудня 1966 року — міністр освіти Російської РФСР.

24 грудня 1966 — 20 грудня 1984 року — міністр освіти СРСР.

З грудня 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Професор-консультант Московського державного університету імені Ломоносова.

Автор наукових праць з хімії біополімерів. Під його керівництвом було захищено близько 100 кандидатських дисертацій, більше 10 його учнів стали докторами наук.

Помер 29 квітня 1999 року. Похований в Москві на Ваганьковському цвинтарі.

Нагороди і звання

• два ордени Леніна
• два ордени Вітчизняної війни ІІ ст. (1945; 1985)
• орден Трудового Червоного Прапора (1960)
• орден Червоної Зірки (1944)
• орден «Знак Пошани» (1955)
• медалі

Примітки

1. Педагоги и психологи мира — 2012.

   d:Track:Q126722605

Посилання

• Прокофьев Михаил Алексеевич (рос.)