Продайвода Георгій Трохимович

Гео́ргій Трохи́мович Продайво́да (*25 липня 1937, Митрофанівка (Новгородківський район)) — доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1993), академік АН ВШ України.

Георгій Трохимович Продайвода
Народився	25 липня 1937(1937-07-25) (87 років) Митрофанівка, Новгородківський район Кіровоградської області
Діяльність	геолог
Відомий завдяки	Доктор фізико-математичних наук, професор
Alma mater	Навчально-науковий інститут «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Нагороди	Почесна грамота Кабінету Міністрів України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Продайвода.

Біографічні відомості

Народився 27 липня 1937 в с. Митрофанівка, Кіровоградської області.

Доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1993), академік АН ВШ України.

Фундатор наукової школи сейсмоакустики в Київському університеті. Науковий керівник науково-дослідної лабораторії «Теоретичної і прикладної геофізики»

В 1966 р. закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка — геологічний факультет, кафедру геофізичних методів пошуків та розвідки родовищ корисних копалин.

З 1966 р. працює в університеті на посадах: інженер, старший науковий співробітник, асистент, доцент, завідувач кафедри геофізики (1992–2002 рр.), професор кафедри геофізики.

Наукові зацікавлення

Напрямки наукової діяльності: тензорна петрофізика, математичне моделювання геофізичних параметрів, сейсмоакустика, нелінійна геофізика, фізика Землі, геофізика природних і техногенних катастроф.

Запропонував нову наукову парадигму геофізики.

Відкрив явища інваріантності та розщеплення фазових швидкостей пружних хвиль в гірських породах.

Розробив кристалохімічний метод визначення пружних постійних мінералів і інваріантно-поляризаційний метод визначення пружних постійних гірських порід, сейсмомінералогічний метод глибинного картування і моніторингу природних і техногенних процесів. Науковий керівник науково-технічної програми «Надра».

Заступник голови Спецради по захисту докторських дисертацій.

Розробив концепцію геофізичної освіти в Україні та нові навчальні курси:

• «Механіка суцільного середовища»,
• «Фізика Землі»,
• «Математичне моделювання геофізичних параметрів»,
• «Сейсмоакустика».

Автор 24 патентів і більше ніж 270 наукових праць.

Праці

Підручники:

• «Теорія і задачі механіки суцільного середовища» (1998);
• «Математичне моделювання геофізичних параметрів» (1999);
• «Основи сейсмоакустики» (2001);
• «Акустика текстур гірських порід».

Разом з О. А. Трипільським підготував перший національний підручник «Сейсморозвідка» (2004).

Монографії:

• «Состав, физические свойства и вопросы петрогенеза новейших вулканических образований Армении» (1980), у співавторстві;
• «Геохимия, петрофизика и вопросы генезиса новейших вулканитов Советских Карпат» (1976), у співавторстві;
• «Анизотропия упругих свойств минералов и горных пород» (2002).

Академік АН Вищої школи України, академік-секретар Відділення наук про Землю цієї академії, дійсний член Нью-Йоркської АН США, голова Відділення EAGE при КНУТШ, член правління Асоціації геофізичних методів досліджень в свердловинах. Експерт Державного центру науково-технічної експертизи.

Відзнаки і нагороди

Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів. Лауреат премії імені Тараса Шевченка КНУ, академічної нагороди ім. Ярослава Мудрого і медалі ім. В. І. Лучицького.

Література

• Академіки АН Вищої Школи України. Довідник (Київ 1997, 1999, 2001).
• Нариси з історії геологічних досліджень у Київському університеті. Під ред. Молявка В. Г., Зінченка О. В. — Київ: Рада, 1999.
• Геологічний журнал. — 2002, № 3.
• Геофізичний журнал. — 2003, № 1.
• Газета «Київський університет». — 2002, № 91.