Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова

Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова

50°35′44″ пн. ш. 32°22′54″ сх. д.
Тип	музей
Назва на честь	Маслов Василь Іванович
Країна	Україна
Розташування	Україна, Прилуки (Чернігівська область)
Адреса	вул. Київська, 277
Засновано	1894 рік
Відкрито	1894
Фонд	понад 26 тисяч од. зберігання (1990)^[1]
Директор	Тетяна Зоць
Сайт	museumpryluky.org.ua
Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова (Україна)

Музей від створення до середини ХХ століття

На зборах повітового земства 22 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1894 року було одноголосно ухвалено рішення про створення в Прилуках природничо-історичного музею.

Першим активно збирати місцеву старовину, твори мистецтва, історичні реліквії, поповнюючи вже існуючу більше 20 років музейну збірку, почав Іван Назарович Капустянський. Він врятував від загибелі цінні художні й історичні реліквії, дбав про збереження архівів та бібліотек. Саме він відшукав і зберіг для нащадків безцінні рукописи творів великого друга Тараса Шевченка Я. П. де Бальмена.

У 1927 році завідувачем Прилуцького окружного музею став професор Василь Іванович Маслов. Він створив у Прилуках один із найкращих на той час музеїв в Україні. Основою для створення нової експозиції послужила Галаганівська приватна музейна збірка, яка складалася із шедеврів світового мистецтва: Т. Шевченко, Л. Жемчужников, В. Штернберг, І. Соколов, К. Трутовський, О. Іванов, І. Айвазовський, Л. Лагоріо. Крім того, у зібранні прилуцького музею була чудова колекція старовинних українських портретів і народних картин XVII—XIX століть, картини західно-європейських майстрів, ікони, збірка італійських гравюр, вази з коштовних гірських порід, колекції старовинних меблів, бронзи, килимів, козацької зброї, монет та медалей^[2]. Усе це зібрав і зберіг В. І. Маслов зі своїми помічниками, при чому музейне зібрання пережило і лихолітні роки Голодомору 1932—33 років та буремні роки Німецько-радянської війни.

У повоєнний час

Після Другої світової війни під приводом браку коштів і проблемами з приміщенням для музею в 1953 році з Прилуцького краєзнавчого було забрано все найцінніше і найкраще до обласного історичного музею.

Однак музей у Прилуках продовжував працювати. За цей час його зібрання поповнилися художніми творами відомих українських художників, художників-прилучан. Була зібрана колоритна колекція декоративно-ужиткового мистецтва.

У результаті вже в 1991 році у Стрітенському соборі була створена нова експозиція відділу давньої історії Прилуччини, де експонувалась кераміка прадавніх українців, козацькі реліквії: гармати, рушниці, пістолі, луки, стріли, шаблі, ядра, кулі, а також речі народного побуту й мистецтва, вироби ремісників і нумізматика.

Музей на сучасному етапі

Від 1990-х і у 2000-ні розгорулась активна пошукова, дослідницька, видавнича і популяризаторська діяльність Прилуцького краєзнавчого музею. Так, етапним кроком стало започаткування в 1992 році випусків щомісячного періодичного видання «Скарбниця», засновниками якого стали колектив музею та краєзнавче товариство ім. В. І. Маслова^[3].

З 1992 музей має філію Прилуцького краєзнавчого музею, яка розміщена у будинку родини Олега Кошового.

Вагомий вклад у діяльність музею, краєзнавчу роботу на сучасному етапі зробили:

доктор технічних наук, професор Д. О. Шкоропад, який є автором чотиритомного видання з історії Прилуччини. Разом з місцевим краєзнавцем О. А. Савоном він підготував історико-краєзнавчий довідник «Прилуччина», виданий у 2007 році (Ніжин: «Аспект-Поліграф»);
Г. Ф. Гайдай — автор книги «Прилуки — місто старовинне».
Л. М. Карпилянський, А. О. Денисенко, А. Г. Риженко, О. О. Клочко, М. І. Куриленко та багато інших.

З постанням питання про повернення релігійній громаді Стрітенського собору та його подальшої реставрації, неминуче з'явилась укотре проблема з розмішенням Прилуцького краєзнавчого музею.

2006 року за ініціативи міського голови Юрія Беркута під музей було надано будинок колишнього міського голови М. І. Кисловського, побудований наприкінці XIX століття у стилі модерн.

Продовжуючи справу своїх попередників, долучився до меценатської діяльності Почесний громадянин Прилук Ю. В. Коптєв — завдяки його фінансовій підтримці вдалося зробити ремонт будівлі музею та поновити його експозицію.

2008 року було відкрито природничий відділ Прилуцького краєзнавчого музею, а 2011 - історичний відділ.

У 2010 році музей дістав ім'я на честь одного зі своїх сподвижників — Василя Маслова, і нині офіційно називається Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова.

Історичний відділ музею розміщений у 5 залаз, кожен з яких відповідає тому чи іншому періодові з історії краю^[4]:

перший зал дає можливість заглянути в літнє поселення первісної людини, розглянути кераміку прадавніх слов'ян;
другий зал присвячений козацтву — тут представлені гармати, ядра, мортири, стріли, що дають можливість відчути дух епохи Визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького та ознайомитись з понад 130-річною історією Прилуцького козацького полку;
у третій залі висвітлено прилуцьку «Шевченкіану», адже великий Кобзар декілька разів бував у місті;
четверта зала запрошує ознайомитись із буремним ХХ століттям країни і Прилуччини зокрема — з колективізацією, Голодомором 1932—33 років, репресіями, а також 1939 роком нищення української інтелігенції;
повоєнні і сучасні здобутки Прилуцького краю у промисловості, народному господарстві, культурі, освіті, медицині, спорті висвітлено у п'ятому залі 2-го поверху.

Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова здійснює просвітницьку, екскурсійну, виставкову діяльність — як внутрішню, так і зовнішню, організовує і провадить наукові пошуки, пошукову роботу жертв репресій і Голодомору.

Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова

Історія

Музей від створення до середини ХХ століття

У повоєнний час

Музей на сучасному етапі

Експозиція та діяльність

Галерея

Примітки

Джерела, посилання та література

Wikiwand - on