Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Привокзáльна вýлиця — вулиця в південній частині міста Запоріжжя, у Комунарському районі. Починається від Привокзальної площі на Соборному проспекті, біля залізничного вокзалу станції Запоріжжя I, перетинає Прибережну автомагістраль, що збігається з автошляхом Н08 і закінчується біля Запорізького рибного заводу, неподалік акваторії річки Дніпро. Прилучаються три вулиці — Миколи Ласточкіна, Володимира Українця (до 29.09.2023 — вул. Новокузнецька[6]) (автошлях на Південний мікрорайон), Домаха (до 20.05.2024 — Чубанова[7]). Протяжність вулиці — 1,6 км.
Привокзальна вулиця Запоріжжя | |
|---|---|
 Вхід на Запорізьку дитячу залізницю | |
| Місцевість | Південний мікрорайон |
| Район | Комунарський район |
| Назва на честь | розташованих поруч вокзалу Запоріжжя I та дитячої залізниці |
| Колишні назви | |
| вул. Придорожня, вул. Луначарського[1] | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,6 км |
| Координати початку | 47.794211° пн. ш. 35.186208° сх. д. |
| Координати кінця | 47.788658° пн. ш. 35.167884° сх. д. |
| поштові індекси | 69118[2] |
| Транспорт | |
| Автобуси |                    384 |
| Трамваї |    (кінцева зупинка «Вокзал Запоріжжя I») |
| Тролейбуси |  |
| Зупинки громадського транспорту | На вимогу (біля дитячої залізниці) |
| Найближчі залізничні станції | Запоріжжя I |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Пам'ятники | Паровоз Кп4-456[3][4] |
| Навчальні заклади | Запорізька дитяча залізниця |
| Медичні заклади | КНП «Міська лікарня № 7» |
| Комерція | приватні фірми, магазини[5] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Вулиця мала первинну назву — Придорожня, згодом була перейменована на Луначарського, на честь українського письменника, журналіста, марксиста, політика-більшовика, наркому освіти СРСР (1917—1929), академіка АН СРСР (1933) Анатолія Луначарського.
Події Другої світової війни на території Запорізької області призвели до масштабних руйнувань транспортної інфраструктури: лише греблю Дніпровської ГЕС підривали двічі, та ж доля очікувала і обидва мости Стрілецького через Новий і Старий Дніпро, які були на місці сучасних мостів Преображенського, і поєднували обидва береги Запоріжжя через острів Хортиця не лише пішохідним і автомобільним, але і залізничним сполученням. Підірвавши при відступі всі існуючі мости, німецькі війська залишили їх зруйнованими, а місто — без можливості будь-якого транспортного сполучення, унеможлививши процес післявоєнної відбудови міста і переміщення важливих для фронту і наступу вантажів. Для відновлення на старому місці мостів і греблі ДніпроГЕС, потрібні були тривали роки відбудови, а необхідність сполучити береги Дніпра якомога найшвидше з'явилася одразу ж після деокупації міста від німецько-фашистських загарбників. Русло річки на місці мостів Стрілецького було сильно завалено зруйнованими мостовими конструкціями, що в поєднанні з їх великою висотою (до 45 м над рівнем води) унеможливлювало швидке їх відновлення. Руйнування греблі ДніпрГЕС також виявилися занадто масштабними для оперативного відновлення мостового переходу по ній. У 1944 році з цієї причини було прийнято рішення спорудити тимчасову залізницю, яка дозволила б на час відновлення основних мостів і греблі переправляти важливі вантажі через обидва русла Дніпра в межах Запоріжжя, і відновила б залізничне сполучення між Кривим Рогом і Донбасом за маршрутом Другої Катерининської залізниці. Відповідно з проєктом, тимчасова залізнична лінія починалася від залізничної станції Запоріжжя I, де пролягала на захід, в бік річки Дніпро, через сучасну вулицю Привокзальну. Саме через те, що тут існувала тимчасова залізнична колія, ця вулиця тривалмй час мала назву Придорожньої. Далі залізниця впиралася в русло Дніпра, яке повинна була перетнути по тимчасовому дерев'яному мосту, потрапити на острів Хортиця в його плавневій частині, і, обійшовши острів, вийти на русло Старого Дніпра, де за проєктом споруджувався другий дерев'яний міст. Далі шлях проходив уздовж узбережжя Старого Дніпра на правому березі, і сполучався з існуючою залізничною магістраллю на ділянці Апостолове — Запоріжжя, неподалік від зруйнованого одноаркового моста Стрілецького. Загальна довжина залізничної гілки складала 11 км[8].
На виконання Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона їх символіки» про перейменування топонімів міського підпорядкування і демонтажі об'єктів монументального мистецтва» № 317-VIII від 9 квітня 2015 року вулиця підлягала декомунізації.
21 жовтня 2015 року оголошені результати громадських обговорювань з питань декомунізації, які проводились в районних адміністраціях міста, в ході яких було запропоновано чотири назви вулиці, а саме: Придорожня (69 %), Дорожня (23 %), Місячна (7 %) та Юного залізничника, але жодну назву депутатами Запорізької міської ради не було підтримано[9].
19 лютого 2016 року вулиця Луначарського на сесії Запорізької міської ради була перейменована на вулицю Привокзальну, на честь розташованих поруч вокзалу Запоріжжя I та дитячої залізниці[1].
.jpg)
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
