Культ Діви Марії як «Пресвятої Діви Марії, королеви Польщі» поширений серед католиків Польщі. Він носить загальний характер і присутній як у самій Польщі, так і у польських парафіях за межами країни. Титул має велике значення для польських католиків. Вперше з'явився у другій половині XVI століття, коли Гжегож із Самбора вперше назвав Діву Марію «Королевою Польщі і поляків».
3 травня католицька церква в Польщі проводить літургійну урочисту месу (solemnitas) Пресвятої Діви Марії, королеви Польщі.
Історія культу Діви Марії, королеви Польщі, пов'язана з контрреформацією.
У 1635 році Радзивілл у своїй книзі «Dyskurs nabożny z kilku słów wzięty o wysławianiu Najświętszej Panny Bogurodzicy Mariey» оголосив, що, згідно з баченням одного з єзуїтів, Діва Марія буде Королевою Польщі.
В 1640 році цистерціанці з Бледзева (поблизу Мендзижеча) подарували монахиням з монастиря ордену Марієнштерн у Калюжці образ Діви Марії з польським королівським гербом на грудях.
Успішна оборона Ясногірського монастирявід шведів у 1655 році була багатьма в Польщі оцінена як чудо Богородиці. Повідомлення про це Ян Казимир отримав перебуваючи в Коросно.
1 квітня1656 року Ян II Казимир під час меси в львівському соборі в присутності єпископів, сенаторів та папського легата приніс обітницю перед чином львівської Богоматері і урочисто проголосив Діву Марію Королевою Польської Корони. Тоді ж вперше під час молитви лоретанській літанії папським нунцієм П'єтро Відоні було триразово виголошено «Королева Польської Корони, молися за нас».
18 березня1909 року на прохання Юзефа Більчевського Римський папа Пій X видав декрет, в якому підтвердив культ і дозволив відзначати свято Діви Марії як Королеви Польської Корони і встановив літургійне святкування для львівського архиєпископства перемишльського деканату, призначивши його на перший тиждень травня в пам'ять про львівську обітниці Яна Казимира.
У 1910 року Божа Матір Королева Корони Польської була проголошена головним покровителем Львівської архідієцезії.
22 травня1910 року проведена друга папська коронація.
У 1914 році святкування перенесено на 2 травня.
14 січня1920 року після дворазового звернення польського єпископату Римський папа Бенедикт XV дозволив поширити формулу «Королева Польської Корони» в лоретанській літанії на всій території Польщі.
12 жовтня1923 року Священна Конгрегація обрядів призначила датою свята 3 травня і офіційно включила до тексту літанії формулу «Королева Польської Корони», після Другої світової війни замінену на «Королева Польщі»[2].
У 1925 році Римський папа Пій XI розширив святкування на всі польські деканати.
У 1926 році польськими жінками, як подяка за Диво на Віслі були піднесені Ченстоховської Божої Матері скіпетр і державний символ як символи її королівської гідності.
2 липня1927 року митрополитом варшавським кардиналом Александром Каковським у присутності всього польського єпископату, Юзефа Пілсудського і президента Польщі Ігнація Мосцицького перед кафедральним собором у Вільно був здійснений, за декретом Папи РимськогоПія XI, урочистий акт коронації Остробрамської ікони Божої Матері. Існував звичай проходити Гострою брамою з непокритою головою на знак шанування польської королеви. Поляки мойсеєвої віри, з причини релігійної заборони оголювати голову, при проході під Гострою брамою або підносили руку до капелюха, або опускали голову в поклоні.
15 січня1930 року у львівському, перемишльському та ченстоховському деканатах ранг святкування підвищений до I з октавою, а в інших деканатах до II. У цих трьох деканатах введена особлива формула меси.
26 серпня1956 року Польський єпископат провів акт прийняття нових львівських обітниць.
У 1962 році Папа Римський Іван ХХІІІ проголосив Діву Марію Королеву Польщі, головним святим патроном Польщі, а ранг свята був піднятий до I у всіх польських деканатах.
У 1969 році на прохання примаса Польщі Стефана Вишинського Папа Римський Павло VI підвищив ранг святкування до найвищого— торжество (лат.solemnitas).
1 квітня2005 року Папа Римський Іван Павло II коронував новою золотою короною образ Богоматері, Королеви Польщі.
Діву Марію проголосив Королевою Польщі 1 квітня1656 року король Ян Казимир, а потім у 1764 році польський сейм. Хоча і йшлося про померлу особу— ці укази носили офіційний характер і мали обов'язковий статус до зречення останнього польського короля Станіслава Августа в 1795 році.
