Спасо-Преображенський собор (Болград)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Спасо-Преображенський собор Собор Святого Преображення Господнього | |
|---|---|
 | |
| 45°40′34.6″ пн. ш. 28°36′51.5″ сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Болград |
| Адреса | пл. Данила Крижанівського, 26 |
| Конфесія | Українська православна церква Московського Патріархату |
| Єпископство | Одеська та Ізмаїльська єпархія |
| Тип | собор |
| Матеріал | цегла |
| Стиль | російський ампір, класицизм |
| Автор проєкту | Авраам Мельников |
| Початок будівництва | 1833 |
| Побудовано | 1838 |
  Спасо-Преображенський собор Спасо-Преображенський собор (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Спасо-Преображенський собор — собор у місті Болграді Одеської області, збудований у 1833–1838 роках. Одна із шести історичних споруд у Болграді, яка відзначеніа емблемою «Блакитний щит» в рамках міжнародного гуманітарного права. Це вказує на важливість памʼятки та забезпечує їй додаткових захист як об'єкту культурної спадщини[1].
Храм будувала болгарська громада, що становила у місті більшість. Зведення храму розпочато 1833 року за проєктом архітектора Авраама Мельникова, а завершено 1838 року. Площа храму — 2000 м². Будівництво коштувало 750 тисяч рублів асигнаціями й усі ці кошти зібрала місцева громада без допомоги держави. Після завершення будівництва імператор Микола I подарував кафедральному собору 12 дзвонів різного звучання, серед яких і головний дзвін на дзвіницю храму.
З моменту освячення собору служба проводилась болгарською, потім румунською, церковно-слов'янською мовою з російською простонародною вимовою. Вівтар храму зберігав царський указ від 29 грудня 1819 року, у якому були наведені привілеї болгарським переселенцям. Для болгар цей собор за своїм значенням дорівнює собору Святого Олександра Невського в Софії.
Трипрестольний Преображенський собор має висоту 50 метрів. Це масивна хрестовокупольна споруда, складена з блоків місцевого вапняку-черепашнику.
Інтер'єри собору у 1912–1914 роках розписував Павло Піскарьов, який у той самий час працював і в Свято-Покровському соборі Ізмаїла. Відповідно до давньої православної традиції, автор зобразив у куполі Спасителя-Вседержителя із хрестом у руках, що спрямовує на шлях істини. У простінках вікон підкупольного барабана художник намалював образи дванадцяти апостолів, у вітрилах — євангелістів, а на стінах і склепіннях — сцени зі Старого і Нового Заповітів. Тоді ж вирізьбили і вкрили сухозліткою іконостас головного вівтаря собору, а бічні іконостаси (північний — архістратига Михайла і південний — святого Іоанна предтечі) зробили ще в XIX ст.
2001 року розпочато реконструкцію собору. 22 березня 2004 року відбулося освячення і підняття нового дзвону Благовіст на дзвіницю собору.
Пожежа
26 січня 2012 року близько 7:00 в храмі спалахнула пожежа, близько 9:00 завалився купол собору[2], об 11:00 вогонь було локалізовано, але ще не загашено остаточно, тому через вітер він розповсюдився знову. Остаточно пожежу ліквідовано в другій половині дня. Загальна площа пожежі склала близько 500 м².
На реставрацію Спасо-Преображенського Собору в Болграді було виділено з держбюджету 2,5 млн гривень.
Реставраційні роботи тривали з грудня 2015 року до квітня 2018 року. У квітні собор відновив роботу, а 19 серпня відзначив 180-ту річницю від дня заснування храму.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
