Премія Роберта Шумана

Премія Роберта Шумана (нім. Robert-Schumann-Preis) — премія в області академічної музики, присуджувана з 1964 року адміністрацією міста Цвіккау. Вручається музикантам або музикознавцям за видатний внесок у пропаганду або дослідження музики Роберта Шумана. До 2003 року вручалася щорічно, тепер — раз на два роки. Грошова частина Премії становить 10 000 євро.

Премія Роберта Шумана
Країна	Німеччина
Тип	музична преміяd
На честь:	Роберт Шуман
Нагородження
Засновано:	1964
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Роберта Шумана (24)
Черговість
Сайт	schumann-portal.de/Robert_Schumann_Prize_of_the_city_of_Zwickau.html
Премія Роберта Шумана у Вікісховищі

Лауреати

1964	Георг Айсман, Аннерозе Шмідт, Ганс Шторк (всі — НДР)
1965	Карл Лаукс (НДР), Лоре Фішер (ФРН)
1966	Даніель Житомирський (СРСР), Дітер Цехлін (НДР)
1967	Олів'є Ален (Франція)
1968	Святослав Ріхтер (СРСР)
1969	Петер Шраєр (диригент), Герберт Шульце (обидва — НДР)
1970	Дмитро Башкіров (СРСР), Мартін Шоппе (НДР)
1971	Гюнтер Ляйб (НДР), Тетяна Ніколаєва (СРСР)
1972	Марія Максакова (СРСР), Еккехард Отто (НДР)
1973	Еміль Гілельс (СРСР), Елізабет Брейль (НДР)
1974	Неллі Акопян (СРСР), Амадеус Веберзінке (НДР)
1975	Елен Боші (Франція), Зара Долуханова (СРСР)
1976	Елісо Вірсаладзе (СРСР), Зігрід Кель (НДР)
1977	Рудольф Керер (СРСР), Герберт Каліга (НДР)
1978	Гертрауд Гайслер, Ганс Йоахім Келер (обидва — НДР)
1979	Ганне-Лоре Кузе (НДР), Франтішек Раух (Чехословакия)
1980	Тео Адам (НДР), Міклош Форраї (Угорщина)
1981	Курт Мазур (НДР), Галина Черни-Стефанська (Польща)
1982	Петер Резель (НДР), Міцуко Сіраї (Японія)
1983	Рудольф Фішер, Єва Фляйшер (обидва — НДР)
1984	Густав Папп (Чехословаччина), Діжі Ранкі (Угорщина)
1985	Джейкоб Латейнер (США), Павло Лісіциан (СРСР)
1986	Йорг Демус (Австрія), Герд Наухаус (НДР)
1987	Дітріх Фішер-Діскау (ФРН)
1988	Альбрехт Хофман (НДР)
1989	Павло Єгоров (СРСР), Бернард Рінгайсен (Франція)
1990	Гартмут Гелль (ФРН), Гюнтер Мюллер (НДР)
1991	Джоан Чиссел (Велика Британія)
1992	Тріо ABEGG, Гізела Шефер (Німеччина)
1993	Йозеф Де Бенхувер (Нідерланди)
1994	Вольфганг Завалліш (Німеччина)
1995	Дітер Гергардт Ворм (Німеччина), Гансгайнц Шнеєбергер (Швейцарія)
1996	Бернгард Аппель (Німеччина), Ненсі Райх (США)
1997	Ніколаус Арнонкур (Австрія)
1998	Олаф Бер (Німеччина), Лінда Коррел Рознер (США)
1999	Ернст Бургер (Німеччина), Тріо імені Альтенберга (Австрія)
2000	Стівен Іссерліс (Велика Британія), Ольга Лосєва (Росія)
2001	Джон Еліот Гардінер (Велика Британія)
2002	Альфред Брендель (Велика Британія)
2003	Юліана Банзе, Иоахим Драхайм (обидва — Німеччина)
2005	Даніель Баренбойм (Аргентина-Ізраїль-Німеччина)
2007	Антон Куерті, Марджит Маккоркл (обидва — Канада)
2009	Райнгард Капп (Австрія), Міхаель Штрук (Німеччина)
2011	Андраш Шифф (Угорщина)
2013	Джон Фінсон (США), Ульф Валлін (Швеція)
2015	Науково-дослідний інститут Роберта Шумана (Німеччина)
2017	Гайнц Голліґер (Швейцарія)
2019	Рагна Ширмер, Яніна Классен (обоє — Німеччина)
2021	Томас Синофцік (Німеччина)

Посилання

• Офіційна сторінка премії (англ.)