Loading AI tools
військова частина З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Окрема президентська бригада імені гетьмана Богдана Хмельницького (ОПБр, в/ч A0222) — спеціальна військова частина у складі Сухопутних військ Збройні сили України, підпорядкована командуванню Сухопутних військ. Виконує завдання, аналогічні до функцій лейбгвардій інших країн.
Окрема президентська бригада (з 2022) Окремий президентський полк (1999—2022) | |
---|---|
Засновано | 2 січня 1992 року |
Країна | Україна |
Вид | Сухопутні війська |
Тип | піхота |
Роль | лейбгвардія |
Чисельність | ~ 1 500 осіб (з 1992 по 2022) ~ 2 000 — 2 500 осіб (з січня 2022)[1] |
Базування | Київ |
Оборонець | гетьман Богдан Хмельницький |
Гасло | «Порядок, дисципліна, організованість» |
Кольори | пурпуровий |
Марш | почесний марш |
Війни/битви | Війна на сході України |
Почесні найменування | президентський |
Знаки розрізнення | |
Беретний знак «Зоря» | |
Медіафайли на Вікісховищі |
Бригада носить почесну назву на честь 1-го українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького полку часів Перших визвольних змагань.
Початково сформований, як 1-й полк НГУ (в/ч 4101) в м. Києві в складі 1-ї (Київської) дивізії національної гвардії (в/ч 2210), наказом Командування НГУ від 2 січня 1992 р. на базі 290-го окремого мотострілецького Новоросійського Червонопрапорного полку оперативного призначення імені Ленінського Комсомолу Внутрішніх військ МВС СРСР (в/ч 3217).
У 1995 р. управління 1-го полку НГУ було перетворено в управління 24-ї окремої бригади НГУ. До складу бригади увійшли наступні частини:
Наказом КНГУ від 24 грудня 1998 року 24-та окрема бригада НГУ була перейменована на 24-ту окрему бригаду спеціального призначення НГУ.
Указом Президента України від 30 жовтня 1999 року, за заслуги особового складу в забезпеченні громадського порядку в столиці України, 24-й окремій бригаді спеціального призначення НГУ було присвоєно почесне найменування «Київська».[2]
Указом Президента України від 17 грудня 1999 року 24-та окрема Київська бригада спеціального призначення НГУ була передана до складу Збройних Сил України. Законом України від 11 січня 2000 р. НГУ була розформована.
У 1999 р. управління 24-ї окремої Київської бригади спеціального призначення НГУ було перетворено в управління Окремого Новоросійсько-Київського ордена Червоного Прапора полку спеціального призначення Президента України (в/ч А-0222). Призначено в 1999 р. розташувати в/ч А-0222 на території колишнього Київського вищого танкового інженерного училища[3], яке було переформовано в 1992 році[4][5][6]. 2-й і 17-й окремі батальйони спеціального призначення НГУ стали лінійними батальйонами спеціального призначення цього формування, а 3-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ був обернений на їх доукомплектування. 27-й окремий батальйон спеціального призначення НГУ був переданий до складу Внутрішніх військ МВС України та став лінійним батальйоном 10-го спеціального моторизованого полку Внутрішніх військ МВС України.
Військовослужбовці полку в квітні 2013 року брали участь у ліквідації наслідків аварії на на Бортницькій станції аерації під Києвом[7].
Станом на 2017 рік, 240 військовослужбовців полку, брали участь у бойових діях у війні на сході України.[8] Вони виконували завдання захисту Вітчизни у Дебальцевому, Щасті, Попасній, Савур-Могилі, Станиці Луганській, Маріуполі, Широкиному та ін.[9]
Від 2015 року Указом Президента України № 646/2015 ліквідовано радянські нагороди та змінено найменування полку на Окремий Київський полк Президента України.[10]
Після втрати боєприпасів у Калинівському арсеналі 2017 року, серед інших, брав участь в охороні об'єкту і Президентський полк.[11]
15 грудня 2017 року Президент України присвоїв полку почесну назву імені гетьмана Богдана Хмельницького та вручив полку бойове знамено.[8][12] Встановлене повне найменування Окремий президентський полк імені гетьмана Богдана Хмельницького відновило українську військову традицію — називати військові формування за іменами видатних козацьких гетьманів, полковників та отаманів.[13][14] Дата церемонії була приурочена до Ультиматуму Раднаркому, який був фактичним оголошенням Радянською Росією війни Українській Народній Республіці.
У січні 2022 року на 30-ту річницю створення полк було розгорнуто у бригаду зі створенням двох додаткових батальйонів[1].
У лютому — березні 2022 року підрозділи бригади брали участь у боях проти російських загарбників під час оборони Києва та його околиць[15].
Бійці бригади неодноразово відзначались влучними попаданнями у ворожі ракети, які обстрілювали столицю.[16] Зокрема, 16 грудня 2022 року командир взводу Андрій Дячук збив із переносного зенітно-ракетного комплексу «Stinger» дві ворожі крилаті ракети, які летіли в бік Києва[17].
Після перемоги в битві за столицю бригада була задіяна у боях на сході України, зокрема — під Харковом, Бахмутом та Авдіївкою[18][19].
На початку березня 2023 підрозділи бригади у районі Авдіївки Донецької області (спільно з іншими частинами) відбили штурм російських військ, знищили вісім одиниць бронетехніки та взяли полонених.[20] А також контратакували ворожі позиції на цьому напрямку.[21]
У червні 2023 року воїни 4-го механізованого батальйону бригади знищили протитанковий ракетний комплекс «Корнет» російських окупантів.[22]
На початку липня 2023 командувач Сухопутних військ Олександр Сирський відзначив якісну роботу групи «Привид» зі складу бригади на Бахмутському напрямку. Зокрема, снайпер цього підрозділу із позивним «Альфа» знищив ворога із відстані 1200 метрів.[23]
Воїни бригади активно використовували FPV-дрони для протидії наступу російської техніки на Вугледарському та Бахмутському напрямках.[24][25]
Президентський полк входить до складу Сухопутних військ[26]. Станом на літо 2023 року налічує близько 5000 військовослужбовців.
В лютому-березні 2022 бригаді підпорядковувася 210 спеціальний окремий батальйон «Берлінго». Він формувався після початку повномасштабної війни і складався лише з мобілізованих, а з квітня батальйон було відокремлено в самостійну частину (А4122), що знаходиться у прямому підпорядкуванні командувачу сухопутних військ[15].
Історична традиція підрозділу сягає 1-ї, 2-ї та 3-ї кінної Сердюцьких дивізій УНР, які були сформовані з українізованих військових частин колишньої Російської імператорської армії та складалися з полків, які мали назви за іменами видатних козацьких гетьманів, полковників та отаманів, і відіграли ключову роль у придушенні Жовтневого більшовицького заколоту в Києві, який проходив майже одночасно з Жовтневим переворотом у Петрограді, а власне нові з'єднання підполковника Ю. Капкана та генерала О. Греківа зірвали плани більшовиків удруге захопити владу в Києві. Уранці 30 листопада (12 грудня) 1917 р. вони роззброїли збільшовичені частини київського гарнізону й робітничі загони «червоної гвардії» заводу «Арсенал» та інших підприємств — усього майже 7 тис. осіб, які збиралися підняти повстання проти Центральної Ради. Вояків-росіян залізничними ешелонами під охороною відправлено до Росії, а українців демобілізовано й розпущено по домівках. Тоді ж збільшовичені частини було роззброєно ще в 10 містах України. Водночас 1-й український корпус генерала П. Скоропадського, узявши під свій контроль залізниці Жмеринка — Козятин і Шепетівка — Вапнярка — Козятин, успішно зупинив просування на Київ розагітованих солдатів 2-го гвардійського корпусу під командуванням Євгенії Бош. При цьому вояків-росіян так само під конвоєм висилали до Росії.[34]
Також це й пізніша спроба відродження Сердюцького формування за Гетьманату Павла Скоропадського за взірцем організації Російської імператорської гвардії.
На Президентський полк покладено переважно церемоніальні функції лейбгвардії — забезпечення урочистих заходів за участю голови держави та міністра оборони.[8] На час особливого періоду частина має виконувати завдання з охорони та оборони ряду особливо важливих об'єктів, у тому числі — резиденції Президента.[33]
Церемонійний історичний однострій для батальйону почесної варти заплановано наблизити до однострою сердюцьких дивізій періоду Перших визвольних змагань,[35][36] які своєю чергою були названі так в пам'ять про чотири сердюцькі полки гетьмана Івана Мазепи, які хоробро обороняли і майже всі загинули при облозі у 1708 році російськими військами Батурина.[37] За концепцією нового однострою, який був затверджений наказом № 606 у 2017 році на заміну наказу № 503 датованого 1995 роком, берети полку мають стати пурпуровими (колір «Малина» за внутрішнім класифікатором).[38][39]
За основу символіки підрозділу взято Сердюцьку кокарду — «Зорю».[40][41]
Від 2016 року «Зоря» була затверджена, як беретний знак.[42][43][44][45] У 2013—2016 роках на парадних беретах використовувався загальновійськовий беретний знак «Тризуб»[46], а до того полк дотримувався правил носіння форми затверджених у 1995 році[39][47].
Частиною однострою полку є берет малинового кольору, на відміну від полинового, як у більшості частин Збройних сил України.
З 2016 року на польовій уніформі військовослужбовців розміщені особливі знаки розрізнення:
У парадному строю та у звільненнях солдати мають мундири з малиновими погонами. В будні весь особовий склад, включаючи командира полку й військовослужбовців жіночої і чоловічої статі, мають єдиний формений одяг — польовий камуфляж з малиновим беретом[33] або кашкетом польової форми одягу Сухопутних військ.
Цей розділ не містить посилань на джерела. (грудень 2017) |
Президентський полк має девіз «Порядок, дисципліна, організованість». Його підрозділи мають власні гасла:
15 грудня 2017 року підрозділу присвоєно почесну назву імені Богдана Хмельницького.[49][8][50]
Полк має два почесні марші авторства М. Рябоконя:[51]
Президентський полк згідно із загальновійськовою реформою від лютого 2016 року перейшов під шефство органу місцевої влади — адміністрації Шевченківського району міста Києва[60][61].
Цей розділ містить неупорядкований список різноманітних фактів[en] про предмет статті. |
У Вікіпедії є проєкт «Військова історія» |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.