Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Правосла́вна О́хридська архієпископі́я (ПОА; сербохорват. та мак. Православна охридска архиепископија, Pravoslavna ohridska arhiepiskopija) — автономне східно-православне архієпископство в складі Православної церкви Сербії з юрисдикцією на території Республіки Північна Македонія.
|
Православна Охридська архиєпископія | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Дата заснування | 17 травня 2002 | |||
| Статус | автономний | |||
| У складі | Православної церкви Сербії | |||
| Самостійність визнана | 24 травня 2005 як автономія | |||
| Дата ліквідації |
2023[1]  | |||
| Перший предстоятель | Іван архиєпископ Охридський і митрополит Скопійський | |||
| Центр | Охрид, Північна Македонія | |||
| Резиденція предстоятеля | Битола, Північна Македонія | |||
| Основна юрисдикція |
 Північна Македонія | |||
| Літургічна мова | церковнослов'янська | |||
| Музична традиція | візантійська | |||
| Церковний календар | юліанський | |||
| Єпископів | 4 | |||
| Єпархій | 7 | |||
| Монастирів | 5 | |||
| Офіційний сайт |
poa-info.org | |||
Державною комісією з питань релігії Македонії відмовлено у реєстрації Православного Охридського архієпископства на тій підставі, що для кожної конфесії може бути зареєстрована одна група і що назва не була достатньо відмінною від назви Македонської православної церкви — Охридської архієпископії (МПЦ-ОА). [2]
Архієпископія до 2022 року мала претензії на спадок від Охридського архієпископства Юстиніана Прима і всієї Болгарії (болг. Охридска Архиепископиия на Юстинияна първа и цяла България, грец. Αρχιεπίσκοπος της πρωτης 'Ιουστινιανης και πάσης Βουλγαριας заснованого в 1019 році, Безіла II. [3]
24 травня 2022 року патріарх Сербської Православної Церкви повідомив що «приймає автокефалію» Македонської православної церкви — Охридської архієпископії.[4]
Намагаючись відновити свій канонічний статус і отримати визнання з боку православних церков, Македонська православна церква вела переговори із Сербською православною церквою, і ці переговори призвели до остаточної угоди, підписаної в Ніші в червні 2002 року, так званої Нішської угоди.[5] Угоду підписали всі єпископи обох делегацій. Однак єпископи делегацій Македонської православної церкви зазнали жорсткої критики за підписання цієї угоди, і хоча вони намагалися її захистити протягом короткого часу [6] Синод МПЦ відхилив угоду.
Потім Сербський Патріарх скликав усіх єпископів, духовенство, чернецтво та вірних людей для вступу в літургійну та канонічну єдність із Сербською православною церквою. Йован Vraniskovski, митрополит з Велеса і Povardarie, і всі священики Велесової погодилися відповісти на цей виклик, і все підписали документ про угоду. [7]
23 вересня 2002 р. Митр. Йован був призначений екзархом усіх територій Охридської архієпархії Асамблеєю Сербської православної церкви. 25 грудня 2003 року він був обраний Головою Священного Архієрейського Синоду Православної Охридської архієпископії після її конституювання.[8]
24 травня 2005 р. Сербський патріарх затвердив його архієпископом Охридом та митрополитом Скоп'є відповідно до Нішської угоди. Того ж дня було оголошено Патріарший та Асамблейський Томос про автономію Охридської архієпископії,[9] а архієпископ Йован був головою Священного Архієрейського Синоду.[10]
24 травня 2022 року патріарх Сербської Православної Церкви повідомим що «приймає автокефалію» Охридської Архієпископії. «Священний Собор Сербської ПЦ одноголосно відгукнувся на прохання Македонської Православної Церкви — Охридської Архієпископії, затверджує та приймає автокефалію», сказав Патріарх Порфирій у своїй промові в Скоп'є. Він додав, що Священний Собор Сербської Православної Церкви доручив Синоду у співпраці з архієпископом Охридським Стефаном та його Синодом опрацювати технічні та організаційні деталі. «Тоді всі помісні православні церкви будуть повідомлені в їх канонічному порядку і приймуть автокефальний статус МПЦ-ОА», – додав патріарх Порфирій.
20 червня 2023 року чотири колишні архієреї ПЦ Сербії очолили нові єпархії у складі ОА.[11]
Станом на 2005 рік Православну Охридську архієпископію очолює архієпископ Охридський Йоан VI. Він очолює Священний Архієрейський Синод Православної Охридської архієпископії, що складається з архієпископа та 3 єпископів.
Єпархії на території Північної Македонії:
.jpg)
Священний Синод єпископів був створений 23 грудня 2003 року в монастирі святого Івана Золотоустого. Членами Синоду є:
Архієпископство використовує церковнослов’янську мову.
Після вступу в канонічну та церковну єдність із Сербською православною церквою, а отже, і з цілою громадою православних церков, архієпископ Йован був висланий поліцією без рішення суду з його резиденції та собору у Велесі 7 липня 2002 року. Так само незаконно та без рішення суду ченці чотирьох монастирів були вислані зі своїх монастирів, тобто домівок, у січні 2004 р. Одразу після вступу до Православної Охридської архієпископії. [12] [13] П'ятий монастир, святитель Іоанн Златоуст у селі Ніжеполе поблизу Бітоли, був увірваний озброєними та замаскованими людьми, які, не знайшовши архієпископа Йоана, якого переслідували, переслідували та погрожували монахиням з автоматів, стригли волосся та влаштовували монастир у вогні, у лютому 2004 р. [14] [15]
Православна Охридська архієпископська будівля проводила рейди поліції. [16] [17] Церква в монастирі Святого Іоанна Златоуста була зруйнована державною владою 15 жовтня 2004 р. [18] Каплиця Святого Нектарія Егінського, після того, як її кілька разів розбивали та зневажували, в кінці була повністю зруйнована 12 липня 2005 року. Священик, який служив у тій каплиці, о. Борджан Вітанов, був збитий двічі. Повідомлялося про додаткові скарги на переслідування.
_20.JPG)
У червні 2005 року архієпископ Йован був засуджений до 18 місяців тюрми за підбурювання до етнічної, расової та релігійної ворожнечі, розбрату та нетерпимості . У вироку зазначалося, що засудження спиралося на ці три пункти: [19]
Він відбув 220 днів у в'язниці до того, як Верховний суд визнав два останні з трьох пунктів неконституційними, а термін його покарання був скорочений до 8 місяців. [20] Архієпископ Йован був засуджений вдруге за звинуваченням у розтраті, а як другий обвинувачений був засуджений до вищого тюремного терміну на 2 роки, ніж перший обвинувачений (який був засуджений на 1 рік і 3 місяці) у 2006 році. Він вислужив 256 днів до звільнення. [21]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
